Коментуючи 11 вимог Будапешта щодо політики у сфері нацменшин, Стефанішина запевнила, що жодних зазіхань на територіальну цілісність України з боку Угорщини "немає і не було" і це "абсолютно не є предметом розмови".
"Угорська влада, саме уряд прем'єра [Віктора] Орбана – це дуже специфічна група людей, які мають специфічні підходи до перемовин, – наголосила віцепрем'єрка. – Є діалог, він не простий, є специфіка, але ми робимо свій вклад у наше європейське майбутнє. [...] Ми розбудовуємо двосторонні відносини, і ми бачимо успіх".
Стефанішина зазначила, що лише менше ніж пів року минуло від того моменту, коли президент України Володимир Зеленський намагався організувати зустріч з Орбаном в Аргентині, "якої він не хотів", до того, як два дні тому Орбан шукав можливості переговорити із Зеленським на полях саміту ЄС і "вирішити кілька важливих питань".
Контекст
Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні у 2017 році закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєність через майбутнє угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи. Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в питанні" нацменшин заради євроінтеграції.
8 грудня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №10288-1, який стосується врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент Зеленський. Він наголошував, що в документі врахували висновки Венеціанської комісії.
Глава відомства Петер Сійярто розповів у січні 2024 року, що Угорщина просить Україну повернути її нацменшині "права, які були до 2015 року", загалом у проханні Будапешта – 11 пунктів. Зокрема, за даними ЗМІ, уряд Угорщини вимагає визнати все Закарпаття "традиційно угорським".
28 червня ЗМІ повідомили, що Орбан наступного тижня може зустрітися із Зеленським, щоб зробити крок до налагодження відносин між країнами під тиском ЄС.
+3 Київ
