Вступ Швеції в НАТО був однією з тем зустрічі Зеленського й Ердогана у Стамбулі

Політика

У тому, що Туреччина розблокувала вступ Швеції в НАТО, є й частина зусиль президента України Володимира Зеленського, заявив заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква. Про це він сказав 10 липня в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

Жовква зазначив, що Україна вітає політичний компроміс, досягнутий за результатами зустрічі прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, президента Туреччини Реджепа Ердогана й генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який дав змогу вирішити питання вступу Швеції в НАТО.

"Це позитивно для України – що більше безпеки в сусідніх регіонах, то легше Україні боротися з агресією і наближати перемогу", – сказав Жовква.

За його словами, Швеція завжди була надійним союзником України й матиме ще більше можливостей допомагати Україні як член НАТО.

"Під час перемовин із президентом Ердоганом 7 липня глава Української держави підіймав питання про необхідність розблокування вступу Швеції в НАТО і був почутий президентом Ердоганом. Тому в цьому успіху є вагома частина зусиль президента України", – наголосив Жовква.

Він висловив сподівання, що після швидкого завершення формальних процедур Швеція стане 32-м членом НАТО.

"Наступним успіхом для саміту НАТО мають стати відповідні й позитивні рішення для України", – підкреслив заступник глави ОП.

Контекст

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмували дві країни – Туреччина й Угорщина.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у травні заявляв, що не проти членства Швеції, але політичні відносини між нею й Угорщиною зараз "мають потворний вигляд" і "потрібно спочатку їх покращити", цитувало Reuters.
Анкара була проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ в Альянс. Як пояснював Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
4 червня на зустрічі з Ердоганом у Стамбулі Столтенберг заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.