$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

За кібератакою на українські сайти може стояти Росія, хакери хотіли кинути тінь на Польщу – Центр стратегічних комунікацій

За кібератакою на українські сайти може стояти Росія, хакери хотіли кинути тінь на Польщу – Центр стратегічних комунікацій Метою атак хакерів на українські урядові сайти є дестабілізація ситуації в Україні, вважають експерти Мінкульту
Фото: depositphotos.com
Хакерська атака, яку здійснили на урядові сайти в ніч із 13-го на 14 січня, пов'язана з Росією, припускають у Центрі стратегічних комунікацій, що працює при Міністерстві культури та інформаційної політики.

"Українські інтернет-ресурси від початку російської військової агресії атакуються вже не вперше і навіть не вдруге. Деякі кібератаки були настільки масовими, що увійшли у світові підручники для кіберфахівців. Мета таких атак – дестабілізувати внутрішню ситуацію у країні, а також посіяти хаос і зневіру в суспільстві", – ідеться в релізі, опублікованому на сайті центру 14 січня.

Експерти зазначають, що такої масштабної кібератаки на держоргани, як ця, не було давно.

"Припускаємо, що вона пов’язана з нещодавньою поразкою Росії на переговорах щодо майбутньої співпраці України з НАТО. Днями Москва вже відновила військові навчання біля кордонів України. А хакерські дії на українські держоргани також можуть бути частиною цієї психологічної атаки на українців. На російський слід вказує і хронологія поширення новини", – повідомили в центрі та пояснили, що спочатку повідомлення про атаку з'явилися в соцмережах, потім на сайтах "зливних бачків", а потім – російських ЗМІ.

Українські медіа почали писати про злам лише вранці, наголошують у релізі.

"Приховати "російський слід" мало б використання хакерами згадок про Волинь, ОУН/УПА, Галичину, Полісся та "інші історичні землі". Очевидно, що це зроблено навмисне, аби кинути тінь за хакерську атаку на Польщу: Росія та її проксі давно працюють над тим, аби посварити дві дружні сусідські країни. Адже минуле польсько-українських відносин є чутливою темою. І суперечності щодо трактування деяких подій в Польщі та Україні створюють певні проблеми для сучасної співпраці двох держав у низці сфер. Цей фактор і намагаються використовувати російські спецслужби, які розраховують максимально загострити суперечності для блокування українсько-польської співпраці та міжнародної ізоляції України", – резюмували автори повідомлення.

Контекст

У ніч на 14 січня хакери зламали низку урядових сайтів. Вони розмістили повідомлення з погрозами українською, російською та польською мовами й перекреслені зображення  герба (спотворене), прапора та карти України, а також профілю свині. У текстах були помилки, а повідомлення польською написано так, ніби для його створення використали поганий перекладач, звернули увагу ЗМІ.

Унаслідок атаки постраждало приблизно 70 сайтів українських держструктур як регіонального, так і загальнонаціонального рівня. Не працювали сайти низки міністерств, портал судової влади України, Єдиний реєстр судових рішень та сайт Верховного Суду. Сайти Міністерства закордонних справ та Міненерго не відкриваються досі.

Пресслужба Міністерства цифрової трансформації повідомляла, що портал "Дія" було вимкнено, а застосунок "Дія" працює у штатному режимі.

У СБУ заявили, що контенту сайтів не було змінено та витоку персональних даних не сталося. Роботу деяких сайтів було припинено з метою запобігання розповсюдженню атаки. СБУ та Держспецзв'язку займаються розслідуванням інциденту.

У МЗС України зазначили, що висновки робити рано, але натякнули на російський слід зламу.

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель сказав, що ЄС "мобілізує всі ресурси", щоб допомогти Україні, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг анонсував підписання між Україною та Альянсом угоди про посилення кіберспівпраці. Кібератаку засудили в МЗС Німеччини, Молдови, Швеції.

У міністерстві закордонних справ Польщі засудили атаку, а публікацію повідомлення польською мовою розцінили як чергову спробу дестабілізувати польсько-українські відносини.