Розшифрування його виступу наводить сайт Європейської служби зовнішніх зв'язків.
Боррель сказав, що комітет Євросоюзу з політики та безпеки, а також кіберпідрозділи проведуть зустріч, щоб вирішити, як реагувати й допомогти Києву в цій ситуації.
"У нас є проєкт PESCO, який займається тим, як ми можемо захистити себе від кібератак. Я хочу попросити держави – члени ЄС, щоб навіть якщо Україна не є членом Європейського союзу і не бере участі в цьому проєкті, ми могли б мобілізувати ресурси, які у нас є, щоб протистояти такому нападу", – заявив глава європейської дипломатії після зустрічі глав МЗС у Бресті.
ЄС має намір "мобілізувати всі ресурси", щоб допомогти Україні впоратися із цією кібератакою, наголосив він.
"На жаль, ми очікували, що це [кібератака] станеться", – зазначив Боррель. Він не сказав, хто може стояти за цією атакою.
"Це нелегко сказати, але ми вивчаємо це питання. Не можна вказати на когось, тому що в мене немає доказів. Але ми можемо уявити", – заявив Боррель.
Контекст
У ніч на 14 січня хакери зламали низку урядових сайтів. На порталі Міносвіти та Міністерства закордонних справ вони опублікували погрозливі повідомлення українською, російською та польською мовами й перекреслені зображення герба (спотворене), прапора та карти України, а також профілю свині. У текстах були помилки, а повідомлення польською написано так, ніби для його створення використали поганий перекладач, звернули увагу ЗМІ.
Сайти Міністерства освіти та Міністерства закордонних справ України не відкриваються досі. Не працюють також сайти Держслужби з надзвичайних ситуацій, Міненерго, портал судової влади України, Єдиний реєстр судових рішень та сайт Верховного Суду.
Пресслужба Міністерства цифрової трансформації повідомляла, що портал "Дія" було вимкнено, а програма "Дія" працює у штатному режимі.
У СБУ заявили, що контент сайтів не було змінено і витоку персональних даних не сталося. Роботу деяких сайтів зупинили з метою запобігання поширенню атаки. СБУ та Держспецзв'язку займаються розслідуванням інциденту.
У 2020 році, за даними Ради національної безпеки і оборони, в Україні зафіксували не менше ніж 1 млн кібератак. Вразливі вебсервери державних органів інфікувалися вірусом, який приховано робить їх елементом бот-мережі, використовуваної для DDoS-атак на інші ресурси. Системи безпеки інтернет-провайдерів визначали скомпрометовані вебсервери як джерело атак і починали блокувати їхню роботу шляхом автоматичного занесення в чорні списки.
У 2021 році було зафіксовано і заблоковано DDoS-атаки на вебресурси Офісу президента України, сайт СБУ та інші ресурси.
У МЗС України зазначили, що висновки робити рано, але натякнули на російський слід злому.
+3 Київ
