ЗМІ не ознайомили з остаточним варіантом законопроєкту "Про медіа", заявили у НСЖУ. У Раді повідомили, що його можуть ухвалити найближчим часом

12 грудня 2022, 17:00

Этот материал также можно прочитать на русском

ЗМІ не ознайомили з остаточним варіантом законопроєкту "Про медіа", заявили у НСЖУ. У Раді повідомили, що його можуть ухвалити найближчим часом

Профільний комітет Ради рекомендував ухвалити закон "Про медіа"
Фото: Верховна Рада України / Facebook

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт "Про медіа" в його нинішньому доопрацьованому вигляді, це істотно вплине на роботу ЗМІ, заявив голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко. Про це 12 грудня повідомив сайт НСЖУ.

"Журналістів і медіа з остаточним варіантом законопроєкту, на жаль, ніхто не ознайомив. Закон, який може кардинально змінити медіаландшафт, суттєво вплинути на роботу журналістів, запровадити для ЗМІ нові механізми покарання, може бути ухвалено без жодного представлення медіаспільноті", – сказав він.

За словами Томіленка, "вже зараз очевидно, що в разі схвалення цей законопроєкт спричинить для ЗМІ, які з ним не знайомі й думку яких не враховано, безліч проблем".

6 грудня парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити проєкт закону "Про медіа" (№ 2693-д) у другому читанні та в цілому.

Нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар повідомила 7 грудня у Facebook, що законопроєкт про медіа можуть ухвалити "вже найближчим часом".

"[Це] закон євроінтеграційний, який приводить медійне законодавство у відповідність із термінологією ЄС. Але. Як завжди є але. В український закон автори вписали регулювання онлайн-медіа, чого ЄС (і директива) від України взагалі не вимагає. І не просто регулювання, а можливість блокування інтернет-видання без рішення суду, лише за рішенням Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Так, саме Нацрада, яка, навіть судячи з назви, має опікуватися телебаченням і радіо, тепер буде регулювати український інтернет. Такого досвіду в неї немає, бо досі в Україні інтернет не регулювався", – написала Сюмар.

https://www.facebook.com/vsiumar/posts/pfbid0zaP8qSVchapQdGN2JRjdtYMjtmkNg7NNGchtSbvmvpGpR1iDPBodKyoJA1s9Atf6l

Контекст

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. У першому читанні Рада розглянула проєкт закону 19 травня 2020 року й відправила його на доопрацювання.

Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення й радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. Після цього в Раді зареєстрували інші законопроєкти про медіа, зокрема №2693-д. Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують. 30 серпня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №2693-д за основу.

Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є одним із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.

Згідно з порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосуються директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.