Звільнення Ситника з політичних мотивів порушує умови меморандуму із МВФ

У меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом, підписаному президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем у червні 2020 року, немає пункту про звільнення директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника з політичних мотивів. Про це 17 лютого повідомило ZN.UA, пославшись на текст документа.

"Ми підтримуватимемо інституційну й операційну незалежність НАБУ, у тому числі шляхом дотримання процедур призначення його голови та збереження обмежених і серйозних підстав для звільнення його голови відповідно до закону №2014/1698-VII ("Про національне антикорупційне бюро". – "ГОРДОН")", – зазначено в меморандумі.

Видання зазначає, що ініційована міністром юстиції України Денисом Малюською поправка про звільнення Ситника є порушенням меморандуму.

Малюська в ефірі Суспільного 17 лютого повідомив, що законопроєкт із його правкою не дістав схвалення МВФ.

"Він не погоджений Міжнародним валютним фондом, дискусії ще тривають. Як мінімум ще тиждень ми будемо узгоджувати фінальний текст. І приймати закон ми будемо лише після отримання погодження від МВФ. Це наш план. Ми не збираємося від нього відступати", – сказав міністр.

15 лютого у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №5070 "Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу НАБУ у відповідність із вимогами Конституції України".

Малюська заявив, що затвердження законопроєкту, який припиняє повноваження Ситника, було викликано "діркою в законодавстві і статусі НАБУ". За словами міністра юстиції, її закриття – одна з умов співпраці із МВФ.

Проєкт закону про НАБУ, ініційований Кабміном, надає Нацбюро статус органу виконавчої влади і вводить нову процедуру обрання директора НАБУ, повідомив Малюська. Він підтвердив, що строк роботи Ситника скоротять.

Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. Від моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, скоєним високопосадовцями.

У травні 2020 року у КС надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.

28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.

У КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози для справ, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними й конституційними.

НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.