У Нацполіції спростували інформацію про зміну маршруту підозрюваних у вбивстві Шеремета

Національна поліція спростувала інформацію проєкту "Слідство.Інфо" про те, що слідство нібито спотворило маршрут пересування підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, щоб узгодити його з версією слідства. Про це повідомляють на сторінці відомства у Facebook.

У Нацполіції пояснили, що для проведення експертиз слідство використовувало кілька відеофайлів, вилучених за маршрутом руху підозрюваних, зокрема відео з фасаду приміщень Київського університету імені Бориса Грінченка.

"У матеріалах кримінального провадження подається схема руху підозрюваних від автомобіля до вулиці Бульварно-Кудрявської, 18/2 – саме там востаннє фігурантів зафіксувала камера відеоспостереження", – ідеться в повідомленні.

За словами правоохоронців, на схемі чітко показано, що після закладення вибухівки підозрювані у Чеховському провулку вийшли на вулицю Бульварно-Кудрявську, звідки й повернули у квартал між вулицями Бульварно-Кудрявською та Олеся Гончара.

"Водночас зазначаємо, що у кварталі, куди звернули фігуранти, за адресою вулиця Олеся Гончара, 28б, розташована квартира, якою користувався підозрюваний Андрій Антоненко. Він особисто підтвердив це під час допиту", – зазначили в Нацполіції.

Правоохоронці стверджують, що в попередніх підозрах маршрут руху до та після закладення вибухівки не фігурував – його додали в текст підозр за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні.

28 травня у "Слідство.Інфо" повідомили, що в новій підозрі йдеться, що пара дійшла тільки до Чеховського провулка, а потім повернула у двори до будинку на вулиці Олеся Гончара, де, як стверджує поліція, жив Антоненко. Цей маршрут було обрано після того, як співучасниця музиканта і лікарки військова медсестра Яна Дугарь визначила розташування відеокамер, ідеться в тексті. Появи чоловіка та жінки на камерах із Бульварно-Кудрявської вулиці чомусь тепер слідство до уваги не бере.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, а 25 травня 2020 року відпустив під заставу), військовослужбовець і музикант Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко (поміщено під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.

У первісній редакції підозри Антоненку йшлося, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості... вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета".

21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї та велич арійської раси. Окрім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем убивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.

"Слідство.Інфо" 21 травня повідомляло, що слідчі дістали "вказівку згори" якнайшвидше закінчити розслідування щодо ймовірних виконавців.