Останніми роками в Україні зросла кількість випадків сексуального насильства проти дітей. Про це 15 квітня повідомила юрист-кримінолог, співавтор проекту закону №6607, що передбачає посилення відповідальності за сексуальні злочини проти дітей, Анна Маляр на спільній прес-конференції з авторами законопроекту, агентство "Інтерфакс-Україна" вело трансляцію в YouTube.
Маляр розповіла, що проект закону №6607 пропонує три основні зміни до нинішнього законодавства України: створення реєстру, посилення покарань та запровадження хімічної кастрації для людей, які хворіють на педофілію і здійснювали сексуальні злочини проти дітей.
"Другий рік наш законопроект "ходить" коридорами Верховної Ради, три рази він відправлявся на доопрацювання заради пошуку балансу між правами людей, які вчиняють злочини проти дітей, і між правами дітей-жертв... Поки ми розмовляємо, кількість злочинів продовжує зростати", – зазначила вона.
Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олег Недава повідомив, що в разі ухвалення законопроекту осіб, які вчиняли насильство щодо дітей, будуть заносити до реєстру після ухвалення обвинувального вироку. Сам реєстр буде відкритим тільки для співробітників Нацполіції, прокуратури і людей, які працюють із дітьми.
Ідея створення реєстру полягає в тому, щоб не допустити людей, які вчиняли насильство щодо неповнолітніх, до роботи у школах, дитячих садках та інших закладах для дітей.
Нардеп від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм зазначив, що багато противників цього законопроекту не розуміють значення хімічної кастрації. Він розповів, що це добровільний медичний захід, передбачений для людей, які хворіють на педофілію.
"По факту, це лікування, яке полягає в тому, що людині вводять препарати, які стало пригнічують сексуальний потяг", – зазначив він.
Маляр нагадала про випадок, розказаний керівником Нацполіції В'ячеславом Аброськіним, коли двічі засуджений чоловік напав на восьмирічну дівчинку в під'їзді будинку у Кривому Розі.
"Так не повинно бути", – підкреслила Маляр.
За її словами, особи, які здійснюють сексуальне насильство щодо дітей, суттєво відрізняються від інших злочинців – вони не можуть виправитися.
"Якщо ми говоримо про статеве насильство, то ми будемо постійно отримувати рецидив, скільки б ця людина не звільнялася з місць позбавлення волі. Це означає, що покарання мусить бути іншим. Або довічна ізоляція, або електронний спосіб контролю пересування такої людини, що Україна зараз ще не може забезпечити, на відміну від Ізраїлю, або хімічна кастрація, що пропонується нашим законопроектом", – сказала правозахисниця.
Згідно з опитуванням, яке проводила Рада Європи наприкінці 2017 року, 20% українських дітей (приблизно 1 млн 300 тис.) повідомили, що вони зазнали контактного або безконтактного сексуального насильства, зазначила Маляр.
За її словами, того самого року Нацполіції було відомо тільки приблизно про 400 таких випадків, за якими було відкрито кримінальні провадження.