Платформа має вигляд інтерактивного порталу, на якому моделюють типові ситуації насильства у житловому будинку і на вулиці. Користувачам запропонують обрати варіанти можливих реакцій. Залежно від того, які реакції оберуть, на сайті з'являтимуться пояснення, чи була коректною поведінка свідків.
У підсумку всі користувачі зможуть ознайомитися з найефективнішим і найправильнішим алгоритмом дій, який в безпечний спосіб допоможе людині, яка потерпає від насильства.
Також Amnesty International випустила рекомендації, що робити, якщо людина стала свідком домашнього насильства.
- Спробувати втрутитися у конфліктну ситуацію без ризиків для здоров'я. Говорити спокійно, але твердо і голосно (якщо навколо є люди, це теж приверне їхню увагу).
- Зателефонувати на 102. За телефоном необхідно надати чітку інформацію про ситуацію, точну адресу або точний орієнтир, де відбувається насильство, і згодом зустріти екіпаж поліції на місці (якщо на смартфоні завантажено мобільний застосунок My Pol – натиснути на червону кнопку для виклику поліції).
- Не залишати потерпілого навіть після того, як викликали поліцію. Спробувати допомогти постраждалій людині, запитати, як вона почувається, за деякий час.
- Викликати "швидку", якщо потерпілий потребує допомоги медиків.
- Задокументувати насильницькі дії на фото або відео, що може стати доказом у кримінальній справі. Фото- та відеофіксація випадків правопорушень є законною дією.
- Контролювати дії поліцейських. Записати ім'я та номер жетону правоохоронців, які прибули на виклик. Поліцейські мають провести перевірку, а за наявності доказів оформити адміністративний протокол. Співробітник поліції на місці може виписати термінове заборонне розпорядження кривднику, якого змусять до 10 днів покинути квартиру або не контактувати з потерпілим.
- Зателефонувати на 116 123 – цілодобову національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, якщо поліція відмовляється проникати у квартиру постраждалих, документувати насильство або виписувати заборонне розпорядження.
- Якщо постраждала дитина, то, крім поліції, слід звернутися до органу опіки та піклування або управління у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини. Допомогти потерпілому знайти контакти служб у справах дітей міста, які займаються захистом прав дітей або служби у справах дітей.