+2 Київ
Гавриляк зізналася, що з братом у неї завжди був глибокий зв'язок і брат для неї – найрідніша людина.
Про загибель брата дівчину повідомив батько. Вона була на тренуванні, коли задзвонив телефон.
"Тато ніколи не дзвонить, і я зрозуміла, що щось сталося. Коли взяла трубку, запитала відразу: "Хто?" "Олексійко", – сказав він. У мене земля з-під ніг пішла. Я вийшла з тренувального залу і хвилин 10 лише кричала", – розповіла Гавриляк Олексієві Суханову, актору, ведучому й послу Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Олексій, уродженець Львівської області, загинув у бою під Херсоном, його вбив дрон. Тіло героя довго не могли привезти на батьківщину. За словами сестри воїна, її рятував спорт: коли вона бігла, не відчувала принаймні фізичного болю.
У день вирішального забігу після проходження 600 м, коли всі почали прискорюватися перед фінішем, вона втратила цей момент.
"І тут з'явилося відчуття, ніби мене хтось у спину штовхає. Я добігаю останні метри, розумію, що виграю... У мене були такі змішані відчуття! Радість від того, що я виграла, і сум, що брат цього не бачив", – розповіла спортсменка.
Свою перемогу Гавриляк присвятила братові. За словами чемпіонки, зараз для України важлива кожна медаль, оскільки так країна нагадує світові, що триває війна.
Почути історію Гавриляк із перших вуст можна тут.
