Суспільство

На Миколаївському глиноземному заводі пояснили, чому на шламосховищах неможлива "угорська катастрофа"

4 серпня 2021, 12.21 Этот материал также можно прочитать на русском

Володимир Красноярський: Маніпулятори показують знімки 10-річної давнини, видаючи за сьогодення Фото: novosti-n.org

В Угорщині 2010 року стався прорив дамби, що призвело до катастрофи з червоним шламом, після цього на таких підприємствах провели перевірки, було зроблено висновки, і зараз на Миколаївському глиноземному заводі такий сценарій неможливий, тому що перше шламосховище МГЗ, що межує з річкою, виведено з експлуатації і триває його рекультивація. Про це в інтерв'ю порталу "Новости N" повідомив директор підприємства з виробництва Володимир Красноярський.

"Ми практично повністю закрили чашу "Б" на березі – 64 га вивели з експлуатації. Там тепер травичка росте. Але це величезна робота і непростий, дорогий проєкт рекультивації – прибрати воду, шар за шаром привести ділянку до ладу, щоб потім її можна було використовувати для інших потреб, наприклад під спортмайданчики. Це планова робота, займаємося другою частиною першого шламового поля", – розповів керівник.

Він додав, що це процес складний, тому його супроводжує авторський нагляд спеціалізованого підприємства.

"По суті шламосховище – це гідроспоруда. Зрозуміло, що в нього є строк експлуатації і за якийсь час його треба закривати. Ми постійно моніторимо стан дамби, виконуємо заміри, є спеціальні свердловини, п'єзометри. На території понад 500 точок забирання, зокрема свердловини до 60 метрів завглибшки. Сертифікована лабораторія проводить 20 тис. аналізів на рік", – розповів Красноярський.

Щоб шламосховище рекультивувати і привести в сьогоднішній стан, представники заводу вивчили, як це роблять на інших підприємствах, передусім на Заході.

"У підсумку розробили свою технологію, вона у спрощеному вигляді має такий вигляд: невеликі ділянки на шламосховищі захищають, потім викачують воду, засипають зверху щільнішим ґрунтом, ще раз відкачують воду. Далі їх ущільнює техніка і засипає шаром супіску. І все – там починає рости трава. Ось у нас зараз 64 га – трава. Це самосів. Ми планували щось висаджувати, але немає необхідності, усе росте і так, уже сьогодні з'явилися чагарники – дикоросла олива", – зазначив він.

Зараз більше ніж половина першого шламосховища слугує тільки для приймання води з другого, як було передбачено технологічним проєктом.

"Це не третє шламполе, а місткість, яка потрібна, щоб вивести воду. У нас замкнутий цикл, усе, що потрапляє на проммайданчик, якісь стоки – воно все в резервуарі. У річку від нас узагалі нічого не потрапляє, абсолютно! З проммайданчика ми все збираємо і знову відправляємо у виробництво. І добираємо поступово нову воду. До речі, водовід Дніпро – Миколаїв місто отримало саме завдяки будівництву заводу", – підкреслив директор із виробництва.

Красноярський заявив, що для інформаційної атаки на МГЗ використовують фотографії 10-річної давнини.

Контекст

У грудні 2020 року громадська організація "Стоп шлам" подала позов про стягнення з Миколаївського глиноземного заводу компенсації для постраждалих. У травні 2021 року Заводський районний суд задовольнив цей позов, постановивши виплатити 9,2 млрд грн миколаївцям, що приєдналися до позову.
12 липня 2021 року міністр юстиції Денис Малюська розкритикував експертний висновок, на підставі якого було ухвалено судове рішення. "Оцінка проводилася на підставі роздруківок з інтернету і копій дозвільних документів без дослідження відомостей щодо психологічно значимих фактів у порушення установлених методик і здорового глузду", – заявив він, порівнявши активістів, які виступають проти МГЗ, з рейдерами.