"Ми практично повністю закрили чашу "Б" на березі – 64 га вивели з експлуатації. Там тепер травичка росте. Але це величезна робота і непростий, дорогий проєкт рекультивації – прибрати воду, шар за шаром привести ділянку до ладу, щоб потім її можна було використовувати для інших потреб, наприклад під спортмайданчики. Це планова робота, займаємося другою частиною першого шламового поля", – розповів керівник.
Він додав, що це процес складний, тому його супроводжує авторський нагляд спеціалізованого підприємства.
"По суті шламосховище – це гідроспоруда. Зрозуміло, що в нього є строк експлуатації і за якийсь час його треба закривати. Ми постійно моніторимо стан дамби, виконуємо заміри, є спеціальні свердловини, п'єзометри. На території понад 500 точок забирання, зокрема свердловини до 60 метрів завглибшки. Сертифікована лабораторія проводить 20 тис. аналізів на рік", – розповів Красноярський.
Щоб шламосховище рекультивувати і привести в сьогоднішній стан, представники заводу вивчили, як це роблять на інших підприємствах, передусім на Заході.
"У підсумку розробили свою технологію, вона у спрощеному вигляді має такий вигляд: невеликі ділянки на шламосховищі захищають, потім викачують воду, засипають зверху щільнішим ґрунтом, ще раз відкачують воду. Далі їх ущільнює техніка і засипає шаром супіску. І все – там починає рости трава. Ось у нас зараз 64 га – трава. Це самосів. Ми планували щось висаджувати, але немає необхідності, усе росте і так, уже сьогодні з'явилися чагарники – дикоросла олива", – зазначив він.
Зараз більше ніж половина першого шламосховища слугує тільки для приймання води з другого, як було передбачено технологічним проєктом.
"Це не третє шламполе, а місткість, яка потрібна, щоб вивести воду. У нас замкнутий цикл, усе, що потрапляє на проммайданчик, якісь стоки – воно все в резервуарі. У річку від нас узагалі нічого не потрапляє, абсолютно! З проммайданчика ми все збираємо і знову відправляємо у виробництво. І добираємо поступово нову воду. До речі, водовід Дніпро – Миколаїв місто отримало саме завдяки будівництву заводу", – підкреслив директор із виробництва.
Красноярський заявив, що для інформаційної атаки на МГЗ використовують фотографії 10-річної давнини.