+10 Київ
24 квітня 2022 року, неділя
Готувались до Великодня – Алла пекла паски, а я зварив свій фірмовий холодець, пару салатів.
Думали, куди піти на освячення. Виявляється, що українську службу ведуть тільки дві церкви, одна в середмісті, інша в нашому районі, але далеко. Підемо тільки туди, так вирішили з Володею, сусідом.
24 квітня о шостій, після закінчення комендантської години, пішли з дідом і сусідом на службу. Церква досить нова, розташована на окремій огородженій території в одноповерховому будиночку. Людей зібралося чимало, служба українською. Усі не вміщаються, частина стоїть на вулиці.
Після освячення повернулися додому, розговілися. Прийшла сестра дружини з чоловіком. На декілька годин забули про жахіття коло нас. Пили за ЗСУ, за наше визволення, але все одно гірко на душі.
Попередній запис у щоденнику – 10 квітня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
