$39.63 €42.29
menu closed
menu open
weather +16 Київ

Щоденник окупації херсонця Клочка: Почали видавати газету "Наддніпрянська правда" російською. Навіть за комуністів вона виходила українською G

Щоденник окупації херсонця Клочка: Почали видавати газету "Наддніпрянська правда" російською. Навіть за комуністів вона виходила українською Центр видавання гуманітарної допомоги в кінотеатрі "Ювілейний"
Фото з архіву Петра Клочка
"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022 року, коли місто звільнили Збройні сили України й почалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у ті дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 8 квітня 2022 року.

8 квітня 2022 року, п'ятниця

Тенденція така. Русня вже не приховує наміру через референдум приєднати нашу Херсонщину до Росії. До гауляйтера [Володимира] Сальдо приїхав гоблін – керівник Криму [Сергій] Аксьонов. Співав пісень про розквіт Криму і пропонував стати одним регіоном. Ці події висвітлює єдиний місцевий телеканал "ВТВ+". Мовить російською, має доступ до Т2. Лейтмотив усіх сюжетів – як погано було в Україні і як файно стало за кацапів. Продажні суки, були часи, коли казали українською протилежне. Бог і СБУ їм суддя.

Потроху витісняється українська мова зі сфери обслуговування, за окремими винятками. Стали видавати газету "Наддніпрянська правда" російською. Навіть за комуняк вона виходила українською. Радіо й телебачення виключно російські. Нав'язують свої свята типу День Росії, День прапора та інші. У навчальних закладах схиляють учителів переходити на російські програми навчання. Завезли купу своїх підручників із викривленою історією України. Українську не викладати навіть факультативно. Усі підручники українською вилучити і здати для подальшої утилізації. До честі, на співпрацю погодилися одиниці.

У кінотеатрі "Ювілейний" відкрився офіс "Единой России", там роздають гуманітарку. Мій сусід, про якого я вже писав, ходить туди регулярно. Хата вже тріщить від макаронів, олії та гнилих консервів. Але все тягне й тягне. Пропонував і мені ходити разом, різко відмовив, відчепився. Настрій погіршується з кожним днем. Лаю владу. Невже не можна біля нашого Миколаєва поставити ретранслятор і хоча б транслювати радіоновини? Усього 60 км.

Попередній запис у щоденнику 7 квітня 2022 року.

Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок