24 вересня 2022 року, субота
Зранку біля дому зупинився мікроавтобус. Із нього вийшли два вояки і двоє "членів виборчої комісії" з коробкою, що імітує урну для голосування. Почали обхід із першого під’їзду. Один зі зброєю лишився на вулиці для прикриття.
Дивна роль у водія бусика. Він відігнав транспорт на бокову вулицю й почав вивчати район. Він у цивільному, тому не викликає підозр. Колаборант чи ефесбешник? Обійшов квартал, заглядав у вікна. Потім наводив на адреси, де бачив людей.
Обійшли під’їзди й дійшли до нашого. Я весь час на балконі, ховаюся за шторкою й усе бачу. Стали гепати ногами у двері, але без фанатизму. Ніхто не відкрив двері, вони пішли далі до гуртожитку. Там затрималися надовго. Як мені здалося, що пішли геть. Але знову бачу водія, стоїть на проході в нашу арку, виглядає, сканує біля себе простір.
Знову повертається бригада, знову ходять по домівках. Так продовжується досить довго. Ми в напрузі. Десь надвечір розуміємо, що пронесло.
Потім питав у сусідів і колег по роботі, як у них склалося. Багато просто не відчиняли, хтось протупив, відкрили. У помешкання не заходять, показують здалеку "бюлетень". Без номера, на поганому папері. Пропонують сказати: "Ви за приєднання до Росії? Ми самі поставимо галочку". Поруч із ними два мордовороти зі зброєю, якою вони граються, то піднімаючи, то опускаючи. Вибір невеликий: варіант "проти" – це підвал і профілактика як неблагонадійного. Варіант "так" – це рабство, але тебе лишають у спокої. Як вважаєте, що вибрали люди?
Оце я розумію, демократичне й вільне волевиявлення. Оце розгул демократії! Згадується чорний радянський віршик… "Седые волосики на головке детской, ах как здорово живется нам в стране советской!"
Попередній запис у щоденнику – 23 вересня 2022 року. Наступний запис – 26 вересня.