Україна не допомагає затриманому в Греції на запит Литви ветерану АТО

Суспільство

Україна, "побоюючись зіпсувати відносини зі стратегічним партнером", не висловила занепокоєності через долю затриманого у Греції на запит Литви ветерана АТО Олександра Радкевича. Про це журналістка та волонтерка Ольга Решетилова 13 січня написала в колонці на "Українській правді".

За її словами, український консул був на суді в Афінах, а у МЗС України запевнили, що уважно стежать за справою.

"Радкевич недвозначно дав зрозуміти своїм адвокатам, що впевнений у своїй невинуватості й готовий доводити її в суді. Тож шанси на політичний компроміс, яким могло би бути, скажімо, помилування, значно зменшуються", – зауважила Решетилова.

Вона заявила у Facebook, що Україна "не надала жодної підтримки" Радкевичу, він досі перебуває у слідчому ізоляторі. 12 січня відбувся розгляд скарги українця на рішення суду першої інстанції щодо видавання Литві. Своє рішення апеляційний суд Греції оголосить 26 січня.

У колонці волонтерка зазначила, що засідання вийшло досить напруженим. На ньому був посол Литви у Греції, який не приховував обурення позицією грецького адвоката Радкевича.

"Захисник Олександра Димитріос Димитріадіс наголосив, що: ордер на екстрадицію був складений із порушенням норм законодавства Європейського союзу, які регламентують відповідну процедуру; існують обґрунтовані сумніви, що Радкевич був забезпечений належною правовою допомогою у грецькому суді першої інстанції, який приймав рішення про екстрадицію; що у 1991 році Литовської Республіки де-юре не існувало, так само як і збройного конфлікту на території Литви. Відтак, засудження Радкевича за вчинення воєнних злочинів не має сенсу", – наголосила Решетилова.

Контекст

Радкевича затримали 14 вересня 2021 року в Греції, у Литві його заочно засудили у "так званій справі 13 січня". "У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час подій у січні 1991 року. Радянська влада, ввівши війська до Литви, силою намагалася повернути країну до складу СРСР", – пояснила ситуацію Решетилова.
Серед засуджених опинився і Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107-й мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР. 11 січня цього ж року його призначили водієм-механіком танка, який був поряд із Будинком друку у Вільнюсі, розповіла журналістка.
За інформацією Решетилової, про вирок Радкевич не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством. У 2014 році його допитала українська прокуратура як свідка в межах міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві.
У ніч на 13 січня 1991 року радянські військові та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося за рік після того, як республіка оголосила відновлення своєї незалежності від СРСР. Під час подій у Вільнюсі загинуло 14 людей, понад 1000 беззбройних людей постраждали.
Вільнюський окружний суд у березні 2019 року оголосив вирок у цій справі. Було заочно засуджено колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10 років позбавлення волі, а колишнього офіцера КДБ Михайла Головатова – до 12 років в'язниці за воєнні злочини та злочини проти людяності.