2022 року Україна посідала 106-те місце зі 180, її оцінили у 55,76 бала. 2023-го Україна посіла 79-те місце з 91,19 балів.
"Медійний ландшафт України різноманітний, але частково залишається у владі олігархів, яким належить більшість національних телеканалів. Сектор несе на собі всю тяжкість впливу російської агресії, яка дезорганізує роботу редакцій і навіть ставить під сумнів їхнє економічне виживання", – зазначають автори рейтингу.
Також в організації наголосили, що російська агресія послаблює економіку та призводить до значної втрати підписників і рекламодавців у ЗМІ. У поєднанні з іншими наслідками війни ця ситуація загрожує виживанню значної частини українських медіа.
Укладачі рейтингу підкреслили, що війна докорінно змінила роботу журналістів і висвітлювані теми.
"Російські атаки відбуваються по всій території, усі вони фактично стали воєнними репортерами. Проте українська преса й далі висвітлює соціальні теми і відіграє свою важливу роль у викритті корумпованості еліт країни. Проте гендерна нерівність у ЗМІ залишається проблемою, особливо коли йдеться про надання голосу експертам із певних тем – проблема, яка загострилася після російського вторгнення", – ідеться у повідомленні.
Щодо рейтингу загалом, то, згідно зі звітом, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" у 42 країнах, "проблемною" у 55 і "доброю" або "задовільною" – у 52 країнах. Інакше кажучи, середовище для журналістики "погане" у семи з 10 країн і задовільне – лише у трьох із 10.
Норвегія посідає перше місце сьомий рік поспіль. Друге місце, що є незвичайним для цього рейтингу, посідає нескандинавська країна, а саме Ірландія (піднялася на чотири позиції), випередивши Данію (опустилася із другого на третє). Нідерланди (шосте місце) піднялися на 22 позиції, відновивши позицію, яку вони посідали 2021 року, до того, як було вбито кримінального репортера Пітера де Вріса.
Загалом перша десятка має такий вигляд:
- Норвегія;
- Ірландія;
- Данія;
- Швеція;
- Фінляндія;
- Нідерланди;
- Литва;
- Естонія;
- Португалія;
- Східний Тимор.
У нижній частині індексу також є зміни. Останні три місця посідають виключно азійські країни: В'єтнам (178-ме), який майже завершив полювання на незалежних репортерів та коментаторів; Китай (179-те), найбільший у світі тюремник журналістів, і Північна Корея (180-те місце), яка є одним із найбільших експортерів пропагандистського контенту, зазначають автори рейтингу.