-2 Київ
"Ми ж усі не воєнні журналісти, у нас немає досвіду, ми не знаємо, що можна, чого не можна. Звісно, коли у твоєму рідному місті [Харкові], на Салтівці, на [вулиці] Наталії Ужвій у якийсь будинок прилітає ракета, то все про це пишуть. І ми, і всі пабліки про це писали. Мовляв, "Наталії Ужвій, 3 – ракета влучила в будинок". Тобто ми намагаємося попередити людей, намагаємося від чогось уберегти. Ось так це відбувалося у перші дні", – пояснив він.
За словами власника "Трухи", за кілька місяців після повномасштабного вторгнення з'явився чат для адмінів усіх пабліків каналу.
"Тоді вже і спецслужби долучилися вже, нам почали підказувати. Теж трохи брали участь", – підкреслив Лавриненко.
Він розповів, що спочатку в чаті домовилися писати місце прильоту без указівки номера будинку, потім – не вказувати і вулицю, яку обстріляли окупанти, лише район.
"Потім, уже за два-три місяці, з'явилося правило, що є приліт – тільки за три години, якщо це в цивільну інфраструктуру, це можна постити. Якщо це військова інфраструктура – то за 12 годин можна ставити. [...] Воно [це правило] досі існує, що або ми чекаємо три години, або якась офіційна заява, тобто голова ОВА, мер, якась офіційна особа .[...] До нас у СБУ, у ГУР (Головне управління розвідки Міноборони. – "ГОРДОН") питань ніколи не було", – заявив Лавриненко.
За його твердженням, у "Трусі" роботу над помилками "вже тисячу разів виконано".
