"Наш футбол – синонім непрозорості, кумівства, закулісних ігор та авантюристів, які узурпували футбольну владу. Найсумніше – це те, що люди, які стоять на чолі цієї влади, настільки вчепилися в це крісло, що готові на все, в тому числі й на розвал українського футболу, аби втриматися біля цієї влади. Давайте відверто говорити, що нинішні футбольні функціонери УАФ протягом багатьох років практично нічого не змогли реформувати", – написав він.
Левченко зазначив, що причин такого стану є кілька.
"Так, ми постійно чуємо якісь обіцянки, які більше нагадують самопіар і в розсудливих людей викликають радше усмішку й роздратування. Не може бути здоровою та ефективною організація, коли на чолі її та в управлінні перебувають некомпетентні керівники. Наразі я зовсім не бачу чіткого курсу розвитку футболу Не можна, лише прикриваючись війною та національною збірною, вдавати, що все гаразд Це не так, і ми всі це знаємо Що саме з обіцяного було виконано? Де звіти про виконану роботу та фінансову складову? Чому у нас немає прозорості, поваги до футбольної громадськості, футболістів, журналістів? Де план розвитку українського футболу на короткий і довгий період? Чому було переписано статути УАФ? Хто за це відповідає? Чому використовуються методи залякування, маніпуляції та тиску?" – перерахував він свої запитання до керівництва УАФ.
За словами ексгравця збірної, український футбол "прогнив", і нинішня політика далі не може тривати.
"Конкретне питання до Павелка: чому ви не залишите пост, якщо ви не в змозі керувати українським футболом? У цьому немає нічого ганебного. Адже це не ваша власність. Нехай біля керма стануть інші, компетентніші люди. І ще, якщо ми прагнемо прагнемо демократичних цінностей, то й методи мають бути відповідними. Вміння робити робити хороші фотографії, давати красномовні обіцянки і оточувати себе легендами українського футболу ще не означає вміти керувати. Задайтеся простим питанням що ви справді зробили для українського футболу? І який слід у футбольній історії лишиться після вас…" – резюмував Левченко.