-2 Київ
"В окремих країнах світу спортивна громадськість домоглася того, що жінки й чоловіки, які грають у футбольних клубах, отримують однакову зарплату. А у нас у найкращому разі жінки отримують добові", – повідомив Нікішин.
За його словами, жіночі клуби хоч і виступають професійно, живуть як аматорські.
"Жодних зарплат немає і бути не може. Грають усі за ідею, за любов до цього виду спорту. Хоча талановитих дівчат по всій Україні море, вони нікому не потрібні", – зазначив тренер.
Він розповів, що раніше його клуб "Луганочка" виживав завдяки тому, що дівчат приймали до Луганського сільгоспінституту, вони були студентками, отримували стипендію, мали право на гуртожиток. Але після окупації Луганська такої можливості немає.
Останні 30 років, акцентував тренер, він і його колеги роблять усе можливе, щоб привернути увагу до фінансових проблем жіночого спорту та безправного становища українських спортсменок.
"Є люди, які написали закон і кожному новому скликанню Верховної Ради його пропонують ухвалити – про меценатство у спорті. У всіх країнах, не таких розвинених, як США або Великобританія, такий закон діє. Клуби можуть звернутися до будь-якого підприємця і сказати: "Ми беремо тебе під свою опіку, рекламуємо, а бюджет, суму грошей, яку ти нам видаєш, зараховуватимемо як сплату податків", – розповів тренер.
За його словами, завдяки такій підтримці меценатів спортивні клуби процвітають, а бізнесмени стоять у черзі, щоб отримати можливість допомагати спортсменам.
"Наприклад, у Марокко кожен клуб має право лише на 10 спонсорів. Так от там кілька років компанії стоять у черзі, щоб отримати право підтримувати спортклуб. Тому що це і престижно, і вигідно підприємцю. А у нас лобі зовсім інше. У нас сумна ситуація, бо в законодавстві нічого не прописано. А на державному рівні, зрозуміло, на всіх спортсменів коштів не залишається", – зазначив Нікішин.
Засновник ФК "Луганочка" Нікішин: Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки. Читайте повний текст інтерв'ю
