+1 Київ
На початковому етапі справи "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН було виявлено недопрацювання української сторони, через які позов можуть відхилити, як це було з позовом Грузії до РФ, уважає фахівець із міжнародного права Ірина Марчук, викладач Копенгагенського університету в Данії. Про це вона розповіла в інтерв'ю "Голосу Америки".
На думку експерта, головними недоліками позиції України поки є брак обґрунтованих доказів, а також протиріччя в тому, як сама Україна визначає події на Донбасі: міжнародний збройний конфлікт за участю Росії чи операція проти терористів.
"Коли Грузія в позові проти Росії просила вжити заходів, суд також попередньо підтверджував свою юрисдикцію в питанні Конвенції про расову дискримінацію. А вже на наступному етапі, коли суд слухав справу Грузії, тоді він відмовився розглядати позов проти Росії на підставі відсутності юрисдикції. Тобто на цьому етапі рішення щодо України таке саме, як і було щодо Грузії. Уже на наступному етапі суд буде визначатися щодо юрисдикції, вислухавши докази", – попередила вона.
Експерт зазначила, що наступний етап і рішення суду можуть бути за два–три роки.
"Саме тоді суд буде ухвалювати остаточне рішення щодо юрисдикції. Саме на тому етапі Грузія справу програла. Тому той факт, що для України визнали попередню юрисдикцію – це дуже добре, але остаточного рішення щодо юрисдикції ще немає, і на нього, напевно, доведеться чекати протягом двох або трьох років", – повідомила Марчук.
На думку фахівця з міжнародного права, помилкою України було те, що юрист української сторони зі США, яка спеціалізується на арбітражних справах, не є фахівцем у кримінальному чи міжнародному праві.
"Коли я слухала виступи сторін протягом чотирьох днів, то помітила, що юрист від України повністю провалила частину доказів навмисності щодо фінансування тероризму або щодо суб'єктивного боку злочину. І українська сторона визнає, що вони не подали достатньо доказів. Але друга проблема в тому, що юрист, яка представляла Україну, навіть не змогла пояснити суб'єктивного боку злочину щодо фінансування тероризму", – пояснила вона.
Марчук додала, що все ще можна виправити.
"Усе залежить від якості доказів, які надасть Україна... Україна каже, наприклад, що обстріли мирного населення в Маріуполі – це все тероризм, і постійно посилається на звіти міжнародних організацій. Але мені цікаво, і я шукала це на сторінках Генеральної прокуратури України, чи було розпочато за такими обвинуваченнями справи в українських судах щодо тероризму чи щодо фінансування тероризму? Це також було б надзвичайно важливими доказами, які Україна могла б надати для розгляду в Міжнародний суд, а не тільки посилатися на звіти міжнародних організацій", – підкреслила вона.
Із 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, в якому вказують на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, зокрема збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмірів яких у позові не вказано. Окрім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців із боку окупаційної влади Криму.
Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, як захід забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні в тимчасових заходах проти Росії за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився вжити заходів за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.
Наступне засідання у справі "Україна проти Росії" призначено на 12 червня 2018 року.
