0 Київ
Керівник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив у Facebook 27 серпня, що не відкидає зацікавленості "певних політиків і бізнесменів" у штурмі Іловайська Донецької області, який 2014 року не мав стратегічного значення.
Він опублікував фрагмент свого інтерв'ю для української знімальної групи, яка працює над документальним фільмом про Іловайську трагедію.
"Щодо стратегічного значення Іловайська. "Іловайськ у липні мав ще певний інтерес для нас як велика вузлова станція, і він у наших планах розглядався як один із тактичних епізодів, тактичних завдань, яке вирішувалося під час усієї операції. Операція мала широкий розмах, більше 400 км по фронту. Іловайськ як населений пункт – це було просто як одне з тактичних завдань усієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже в серпні, коли ми контролювали Кутейникове. А Кутейникове надало нам можливість перерізати якраз залізничне сполучення із Росією – залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку – Кутейникове на Іловайськ, а потім на Макіївку і Донецьк", – написав Муженко.
За його словами, "не було такої необхідності ставити Іловайськ як якийсь стратегічний центр, який необхідно було будь за що взяти".
"19 серпня [2014 року] ми взяли під контроль Ясинувату [Донецької області]. Десь після 23–24 години 95-ту бригаду ми вивели на відновлення боєздатності, тому що ми мали для неї ще кілька завдань, які повинні були вирішувати. Їх мали замінити підрозділи Національної гвардії, які були введені теж у Ясинувату. На допомогу цим підрозділам у подальшому повинні були підійти підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади. Але до ранку там повинні були лишатися підрозділи Національної гвардії, які могли утримувати контроль над Ясинуватою", – продовжив керівник Генштабу.
Він додав, що "з виходом 95-ї бригади підрозділи Національної гвардії покинули Ясинувату".
"На ранок ми виявили те, що Ясинувата знову знаходиться під контролем бойовиків. Перед нами виникло питання повернення контролю над Ясинуватою, і виникла пропозиція, щоб не зв'язуватися із Ясинуватою, а зосередити свої зусилля на Іловайську. Тоді якраз було створено угруповання із підрозділів, добровольчих батальйонів МВС. Від нас тоді було залучено за їхнім клопотанням (МВС) тільки механізовану групу... Потім там ще була збірна група з 93-ї бригади, яка підтягувалася рішенням керівника сектору "Б" генерала [Руслана] Хомчака. І управління повинно було б здійснюватися ними. Але тоді генерал Хомчак проявив ініціативу в плані того, що я хочу туди поїхати, організувати взаємодію", – сказав Муженко.
Начальник Генштабу зазначив, що тоді сказав Хомчаку, що "там достатньо полковника" з його штабу, щоб він підтримував цю взаємодію, однак генерал наполіг виїхати до Іловайська.
"Щодо зацікавленості у штурмі Іловайська певних політиків і бізнесменів. "Я думаю, що такий вплив був. Я не можу привести якусь фактуру вам, я думаю, що є достатньо компетентних органів, які повинні займатися і мати певну інформацію. Це одне, а друге те, що я знаю про цю нараду, яка була у [екс-заступника голови Дніпропетровської державної адміністрації Геннадія] Корбана. Така інформація у нас була", – процитував Муженко своє інтерв'ю.
За його словами, "була інформація також про нараду, яка була в Кураховому".
"Там теж питання розглядалися щодо важливості критичних об'єктів на території Донецької області. Були й там, я так розумію, і певні плани взяття під контроль Іловайська. Це був просто проміжний етап до володіння якимись серйозними об'єктами. Можливо, ТЕС, можливо, якийсь інший об'єкт на території Донецької області. Ми, до речі, були слабо інформовані про ті об'єкти інфраструктури, ті об'єкти, які впливали на життєдіяльність узагалі в цьому регіоні. У тому числі про бази державного резерву... Наприклад, яка була в Докучаєвську, яка була залишена. Ми запити робили відповідно в міністерства і Кабінет Міністрів, і повного переліку таких об'єктів ми не отримали", – продовжив Муженко.
Він додав, що зараз не може пояснити, "наскільки вони вплинули".
"Краще запитати у тих командирів батальйонів і в тих людей, які, як ви кажете, мали або могли мати вплив. Я такий варіант не виключаю", – резюмував Муженко.
У середині серпня 2014 року українські військові зуміли взяти під свій контроль більшу частину Іловайська. За версією слідства, 23–24 серпня Росія ввела під Іловайськ свої війська, унаслідок чого угруповання українських військових опинилася в оточенні. Потім бойовики і російські військові заявили, що готові випустити українських бійців, 30 серпня було створено коридор. Але російська сторона порушила домовленості: коли українські військові організованими колонами почали рух із міста, по них було завдано удару.
Слідством установлено загибель 366 військовослужбовців.
14 серпня 2017 року ГПУ оприлюднила підсумки розслідування Іловайської трагедії. За даними слідства, до неї призвели пряме вторгнення збройних сил Росії 23–24 серпня 2014 року і подальше скоєння воєнних злочинів російською армією.
