+20 Київ
Звільнення лідерів Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза можна порівняти з дипломатичною перемогою України під час звільнення нардепа Надії Савченко. Таку думку висловив політичний оглядач Віталій Портников у колонці для видання "Радіо Свобода".
"Порівняння це тим більш доречне, тому що в кожному з цих випадків було застосовано ефективні важелі міжнародного впливу. Партія "Батьківщина" внесла Надію Савченко до свого виборчого списку. Зараз Юлію Тимошенко та її соратників часто критикують за це рішення. Але в кінцевому підсумку важливо не те, яку політичну позицію зайняла колишня льотчиця після звільнення", – зазначив він.
Портников наголосив, що депутатство Савченко і символічне включення її в українську делегацію в ПАРЄ дало додатковий важіль для виведення її справи на міжнародний рівень, що зробило її перебування в ув'язненні токсичним для Кремля.
"З Умеровим і Чийгозом вийшло інакше. У Києві змогли використати зацікавленість президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в участі у звільненні кримськотатарських заручників. Ердоган – сильний і самостійний політичний гравець, учинки якого визначаються холодним розрахунком, розумінням міжнародного ефекту від своїх дій і внутрішньополітичних дивідендів. Саме тому політик, який то дружить, то свариться з Путіним, у ситуації з Чийгозом і Умеровим виявився союзником України", – розповів журналіст.
Він зазначив, що звільнення кожного заручника російського режиму є важкою роботою, яка вимагає нестандартних підходів і значних зусиль.
"Навіть одна звільнена людина – це успіх, збережене життя і здоров'я, щастя родичів і престиж країни. Тому найнебезпечнішим є використання проблеми заручників для отримання миттєвої політичної вигоди", – заявив Портников.
Політичний оглядач додав, що простих рішень щодо звільнення більше немає, а товарна блокада Донбасу, основною вимогою якої було звільнення українських заручників, не дала результатів, оскільки ватажки терористів "ДНР" і "ЛНР" залежать не від торгівлі з Україною, а від підтримки з Москви.
"Українцям важливо зрозуміти, що вони більше не живуть у чорно-білому світі, у якому спрацьовує будь-яке просте рішення. Простих рішень більше немає – ні для країни, ні для конкретної людини. Тим більше – людини, яку захопив у полон ворог і яка стала заручником. Людське життя – не привід для пропагандистських ігор, які так люблять і українські політики, і українські виборці. Урятувати людину із в'язниць Кремля може тільки правильне розуміння справжніх, а не вигаданих "слабких місць" противника, наявність союзників, політичної волі та громадської солідарності", – підсумував він.
25 жовтня засуджених в анексованому РФ Криму Чийгоза й Умерова відправили до Туреччини. За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, це стало можливим завдяки домовленостям, досягнутим під час візиту президента Туреччини Реджепа Ердогана в Україну.
В Анкарі Чийгоз і Умеров пройшли медичне обстеження та отримали необхідні ліки.
За інформацією журналіста Антона Наумлюка, президент РФ Володимир Путін помилував Чийгоза й Умерова, а відповідні укази засекречено. Адвокат Микола Полозов заявив, що вони про помилування не просили.
27 жовтня вони прилетіли до Києва.
14 вересня 2014 року партія "Батьківщина" офіційно оголосила, що старший лейтенант Збройних сил України Савченко очолить список політсили на позачергових парламентських виборах. На той момент військовослужбовець перебувала під вартою в Росії.
25 травня 2016 року стало відомо, що українська і російська влади домовилися про обмін Савченко на російських військових Євгена Єрофєєва та Олександра Александрова. Того ж дня Савченко доправили урядовим бортом до Києва, а російських військових – до Москви.
31 травня 2016 року Савченко розпочала роботу в парламенті. 15 грудня 2016 року її виключили із фракції "Батьківщини". Там заявили, що принципи і політичні переконання нардепа і фракції не збігаються.
