Рішення суду за позовом "Україна проти Росії" може сприяти створенню спецтрибуналу у справі MH17 – МЗС

Рішення суду за позовом "Україна проти Росії" може сприяти створенню спецтрибуналу у справі MH17 – МЗС

Рейс МН17 зазнав аварії 17 липня 2014 року, загинули всі 298 осіб, які перебували на борту


Фото: ЕРА

За словами заступниці глави Міністерства закордонних справ України Олени Зеркаль, розгляд по суті справи за позовом України проти Росії, яка пов'язана з порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, може сприяти створенню спеціального трибуналу з розгляду справи про аварію в небі над Донбасом рейсу МН17.

Рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі про визнання юрисдикції у справі "Україна проти Росії" може сприяти створенню спеціального трибуналу з розгляду справи про збитий у 2014 році в небі над Донбасом Boeing 777, який виконував рейс МН17 з Амстердама в Куала-Лумпур.

Про це на брифінгу після засідання суду 8 листопада заявила заступниця глави Міністерства закордонних справ України Олена Зеркаль, трансляцію вело "Крим.Реалії".

"Я думаю, що це важливо не тільки для України, думаю, що це також важливо для Нідерландів. Ми здійснюємо спільні зусилля, щоб змусити Росію відповідати, і створюємо спеціальний трибунал у межах Ради Безпеки ООН", – сказала вона.

Зеркаль наголосила, що рішення суду про визнання юрисдикції є дуже важливим для розгляду справи про катастрофу рейсу МН17.

"Це означає, що Росія буде нести відповідальність і має виправдовуватися перед Міжнародним судом за те, як вона постачала зброю в Україну, і те, що відбувалося. Це означає, що і суд, і міжнародна спільнота будуть у змозі на очі бачити, що відбувалося, мати доступ до всіх матеріалів, тим більше, що це може мати вплив на подальше питання щодо розгляду створення того ж трибуналу [з розгляду справи про збитий MH17] у рамках Ради Безпеки ООН", – підкреслила вона.

8 листопада Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав такою, що належать до його юрисдикції, справу за позовом України проти Росії, яка пов'язана з порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Boeing 777, який летів з Амстердама в Куала-Лумпур, зазнав аварії 17 липня 2014 року поблизу Тореза Донецької області. Загинули всі 298 осіб, які перебували на борту, більшість із них була громадянами Нідерландів.

28 вересня 2016 року в Нідерландах міжнародна слідча група, яка складається із представників Нідерландів, Малайзії, Бельгії, Австралії та України, оголосила проміжні підсумки розслідування. Згідно з висновками експертів, рейс MH17 було збито з комплексу "Бук", привезеного з Росії, із території, підконтрольної проросійським бойовикам. Після аварії літака знаряддя повернули у РФ.

24 травня 2018 року слідчі уточнили, що "Бук" прибув на Донбас із Курської області, де базується 53-тя бригада збройних сил РФ. Група відновила маршрут, яким перевозили установку.

19 червня 2019 року міжнародна слідча група в Нідерландах оголосила підозри чотирьом причетним до катастрофи рейсу MH17 – колишньому "міністру оборони" угруповання "ДНР" Ігореві Гіркіну, ексглаві розвідки "ДНР" Сергієві Дубінському, колишньому російському офіцеру Олегові Пулатову і командиру розвідувального батальйону "ГРУ ДНР" Леонідові Харченку.

7 вересня під час обміну утримуваними особами між Україною та РФ російській стороні передали ексначальника "бригади протиповітряної оборони ДНР" громадянина України Володимира Цемаха, який фігурує у справі про катастрофу рейсу MH17.

Після взаємного звільнення утримуваних осіб глава МЗС Нідерландів Стеф Блок заявив, що уряд його країни закликав українську владу не робити Цемаха частиною обміну. Водночас він додав, що слідчим удалося допитати ексбойовика.

7 листопада адвокат Цемаха заявив, що його підзахисний готовий дати свідчення у справі про катастрофу рейсу МН17.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати