-1 Київ
За словами Мартинець, розпалюючи багаття, щоб спекти хліб, вона ризикувала життям, оскільки на її вулиці стояли ворожі танки. На ризик наражалася не тільки вона, а й люди, яких жінка прихистила у своєму будинку.
Спочатку Мартинець забрала до себе 84-річну сусідку, в якої після обстрілу російськими окупантами згоріла хата. Незабаром до неї переселилося ще кілька жінок приблизно такого самого віку. Усі вони допомагали Мартинець замішувати тісто та пекти хліб. Вони вираховували, коли російських окупантів не буде на місці, і за цей час встигали поставити випічку.
Дочка Марії розносила гарячий хліб односельцям, а вони у відповідь ділилися продуктами. Тим часом муки ставало дедалі менше. Вона стала дефіцитною.
Героїня історії зізнається: щоб не голодувати, змішувала борошно з комбікормом, а одного разу довелося пекти хліб із борошна, яке залишилося на місці згорілого магазину.
