"Неймовірно, як нинішні лідери Франції та Німеччини мимоволі прокладають шлях новим актам насильства з боку Росії. 80-хвилинна телефонна розмова Макрона й Шольца з Путіним неминуче змушує перефразувати самого Макрона – хіба це не смерть мозку?" – написав він.
Міхкельсон визнає, що його критика звучить різко, проте наголошує, що легітимація "замовника й виконавця злочинів" становить загрозу всьому Європейському союзу.
Естонський політик не розуміє, які уроки вивчили Берлін і Париж із нещодавнього минулого. Він також не розуміє, чому Франція з Німеччиною шукають приводів для затягування військової допомоги Україні й вірять в обіцянки Росії, хоча Москва веде війну на знищення проти європейської нації.
На думку естонського парламентарія, якщо Макрона й Шольца турбує можлива продовольча криза через війну, то треба створювати гуманітарний конвой для українських суден із зерном.
"Також логічніше було б допомогти Україні протистояти агресії і зрештою перемогти Росію, яка намагається змінити світовий порядок. Макрон і Шольц могли б повісити слухавку та якнайшвидше з'їздити в Україну. Я сподіваюся, що дивні дії Макрона й Шольца мотивовані не страхом втратити вплив у демократичній Європі, у яку неодмінно ввійде Україна після перемоги у війні, а в перспективі і Молдова, і Грузія, а Білорусь звільниться від фактичної російської окупації", – написав він.
За словами Міхкельсона, Європа може хоча б на якийсь час виявитися вільною від екзистенційної загрози з боку Росії, але для цього треба показати "лідерські риси державних діячів, які відстоюють демократичні цінності й принципи".
"На щастя, у Європі є сміливі чоловіки й жінки в Україні, які знають ціну свободі. Слава Україні!" – підсумував він.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
28 травня Макрон і Шольц провели 80-хвилинну розмову з Путіним. Вони вмовляли його вивести війська з України, розблокувати Чорне море для експорту зерна й погодитися на переговори з президентом Володимиром Зеленським, а також звільнити захисників "Азовсталі". Водночас Шольц і Макрон "позитивно наголосили на відданості президента Росії поводженню з полоненими комбатантами відповідно до норм міжнародного гуманітарного права".
Путін у відповідь розмірковував "про небезпечний характер тривалого накачування України західною зброєю" і знову пропонував "знайти варіанти для безперешкодного експорту зернових, включно з вивезенням українського зерна із чорноморських портів", але тільки в обмін на зняття санкцій.