Війна в Україні

Арахамія: Агресія РФ загрожує не лише Україні. Без підтримки США ми й наші сусіди перебували б у набагато гіршій ситуації

22 квітня 2021, 21.23 Этот материал также можно прочитать на русском

Арахамія: Якби не широкомасштабна двопартійна підтримка з боку Сполучених Штатів, ми й наші сусіди перебували б у набагато гіршій ситуації Фото: sluga-narodu.com

21 квітня на сайті американського телеканала CNN опублікували колонку голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, присвячену загостренню на сході України.

У своєму блозі Арахамія підкреслює, що двопартійна підтримка Сполученими Штатами України важлива не тільки для Києва.

Голова парламентської монобільшості написав, що з початку війни на Донбасі загинуло понад 14 тис. українців, і наголосив на останньому загостренні ситуації.

"Російська агресія загрожує не лише Україні, але також іншим демократіям нашого регіону. Якби не широкомасштабна двопартійна підтримка Сполучених Штатів, ми й наші сусіди перебували б зараз у набагато гіршій ситуації", – написав Арахамія, його цитує пресслужба партії.

Нардеп підкреслив, що підтримка США має вирішальне значення для здатності України "тримати оборону".

Нарощування Росією військової присутності біля кордону України стало черговим нагадуванням для союзників Києва про тривалу кампанію з "тиску, залякування та ескалації" з боку Росії, додав Арахамія. На його думку, партнери України "не злякалися", переговори між президентом України Володимиром Зеленським та "єдиний фронт" партнерів у Європі стали "чітким меседжем для Кремля".

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. З початку 2021 року загинуло більше ніж 30 українських військових, говорив Зеленський 16 квітня.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидає спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис.
Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів. 22 квітня він повідомив, що наступного дня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації.
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.