Арестович згадує, що він зранку 24 лютого "поїхав воювати", а його сім'я залишилася вдома.
"Я нікого не евакуював, нікого не відсилав. А потім, коли вже десант на Гостомель [висадився], наступний десант мав бути на Печерську, щоб брати Офіс президента та урядовий квартал. Вони мали сідати на площі Слави і до музею Великої Вітчизняної війни – ну, щоб ближче і де можуть сісти гелікоптери", – каже він.
Радник глави ОП згадує, що після першого брифінгу, який Офіс президента дав на Банковій, журналістів попросили піти, "бо офіс уже в оборону ставав: автомати, бронежилети, воювати готувалися, відбиватися".
"І в цей час мені телефонує дружина й каже: "Влучив снаряд за 150 метрів від дому". Я кажу: "Ну, коли що – у підвал". За 10 хвилин вона телефонує: "Другий снаряд влучив до сусідів – зруйнував сусідський будинок вщент". І я кажу: "Ну, тоді, виходить, до батьків їдьте". Батьки живуть у місці більш-менш безпечному. Вона почала збирати речі. А в нас два собаки, маленькі діти кричать... Коротше, ціла історія. Діти ж нічого не розуміють, їм весело", – поділився Арестович.
Арестович: Якщо Путін двине коні, це буде дуже несподіваний і швидкий кінець війни. Протягом кількох днів. Читайте повну версію інтерв'ю