Боєць розвідроти був у душі, коли підійшла ДРГ, він надів труси, бронежилет, став на повний зріст і залив їх кулеметним вогнем – командир 36-ї бригади


В інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону військовослужбовець Збройних сил України, командир 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського полковник Віктор Сікоза розповів про випадки героїзму, які бачив під час війни.
"Я бачив, як боєць у розвідроті, коли дізнався, що до нього підходить диверсійно-розвідувальна група 22-го полку спецпризначенців РФ... Ну, він тоді мився в душі. Він встиг на себе надіти труси, бронежилет, став на повний зріст із кулеметом на свою вогневу позицію. І без суму в очах просто почав їх поливати зустрічним вогнем. Грубо кажучи, він один не дав цій ДРГ розвинути успіх. Він вийшов нормально, без поранень. Нагородили його. А як же без цього?" – сказав співрозмовник.
За його словами, на війні почуття страху потрібне всім, навіть воїнам, оскільки допомагає виживати.
"На війні страшно. Не боїться тільки дурень. Коли в тебе стріляють, зрозуміло, рецептори спрацьовують. І звикати до цього теж не можна, бо це може послабити всі твої відчуття і, головне, почуття самозбереження. На жаль, я бачив і зустрічав людей, які все бачили й до всього звикли, почуття страху в них не було. Страх має бути завжди. Страх дає право на життя", – наголосив Сікоза.
Він зізнався, що йому було дуже страшно.
"Я ж теж жива людина. Це були ситуації, коли на донецькому напрямку ми потрапляли в оперативне оточення. Більше було страшно не за себе, а за свій особовий склад. Низкою ухвалених рішень треба було врятувати їм [військовим ЗСУ] життя. Вивести, знайти місце, де можна пройти. Так, тоді було страшно. Але, дякувати Богу, усе вдалося", – зазначив військовий.
За його словами, останні п'ять місяців доводилося і плакати.
"Так, плакав – через втрату близьких і рідних мені людей. Кожен солдат, офіцер у підрозділах, якими я командував... як не крути, усі будуть рідними. Ми разом із ним будемо сидіти, пити чай в окопі, їсти разом у їдальні, а потім ти можеш дізнатися, що за пів години після від'їзду з позиції він загинув. Це сильно б'є по психіці, внутрішньому я. Сльози навертаються, коли ти везеш свого загиблого бійця на похорон і бачиш сльози його близьких. Це дуже важко. Але, на жаль, на війні не без втрат. Тішить, що поки пам'ять про них [воїнів ЗСУ] живе, вони завжди будуть поряд із нами", – заявив Сікоза.
Війна Росії проти України Головне(оновлюється)
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
Покладіть це в кожну лунку – й огірки будете роздавати навіть сусідам. Дієве підживлення без хімії
10 травня, 14.30
Бульвар
Який вигляд зараз має Литвин. У мережі показали, як ексголова ВР відсвяткував своє 70-річчя
10 травня, 13.49
Бульвар
"Ікона". В Угорщині соратник Мадяра влаштував дискотеку на сходах парламенту. Відео
10 травня, 13.26
Бульвар
Олег Ляшко опублікував свіже фото, на якому він обіймає матір
10 травня, 12.31
Бульвар
Антонюк перепросила за "російськомовні щелепи". Що вона сказала на своє виправдання
10 травня, 00.30
Бульвар
"Валчяра пазорний", "Боягуз і брехун із совком у голові". Чому нове інтерв'ю Винника – це фіаско
9 травня, 23.43
Бульвар