-2 Київ
За словами Маляр, паралельно з воєнними діями росіяни акумулюють усі свої медійні зусилля навколо теми боїв за Бахмут.
"Власне, так і виглядає інформаційно-психологічне підкріплення воєнних дій", – зазначила вона.
Заступниця глави Міноборони України наголосила, що наразі російська сторона в інформаційному просторі відпрацьовує три завдання: підірвати довіру українського суспільства й військових до рішень командування щодо Бахмута, демотивувати і психологічно послабити ЗСУ, спровокувати українське військове керівництво на помилкові дії.
"Для цього вони [росіяни] намагаються змістити акценти в темі Бахмута й нівелювати те, що є нашою перевагою, – розумне і грамотне планування операцій. Зміщений акцент – розглядати Бахмут як "апокаліптичну подію" і робити із цих боїв поділ реальності на до і після. Цей психологічний трюк використовується для навіювання потрібних ідей і наративів ворога", – пояснила Маляр.
Вона зауважила, що у випадку, якщо українське суспільство сприймає бої в Бахмуті як чинник, що остаточно вплине на перебіг війни, окупанти дістають можливість просувати в інфополі вигідні для них сценарії українських дій.
"Надміру накручене наближенням "кінця" перелякане суспільство за задумом ворога повинно почати тиснути на військово-політичне керівництво щодо припинення оборонних дій", – пояснила Маляр.
Заступниця глави Міноборони зазначає, що це і є "в чистому вигляді ІПСО" (інформаційно-психологічна спецоперація) з метою впливу на ухвалення військових рішень.
За словами Маляр, окупанти зосереджені на навіюванні українцям тез про те, що нібито рішення тримати Бахмут – "політичне" і що нібито Бахмут "немає сенсу тримати, там майже все в оточенні". Окрім того, вони намагаються стверджувати, що нібито героїзм українських бійців "роздуває українська пропаганда".
Вона розповіла, що російська пропаганда постійно згадує у своїй ІПСО на тему Бахмута президента України Володимира Зеленського й командувача Сухопутних військ генерал-полковника Олександра Сирського.
"Із метою підірвати довіру до них і внести конфлікт у військове керівництво держави. Адже в російських вкидах не пишуть, що військові рішення не приймаються одноосібно. Є військове командування на чолі з головнокомандувачем і начальником Генштабу", – наголосила Маляр.
Вона нагадала, що в Україні постійно засідає ставка верховного головнокомандувача, де ухвалюють оперативні рішення за участю всіх силових структур, що воюють.
"То що ж насправді відбувається і як треба сприймати інформацію про бої в Бахмуті? Це активна фаза війни. Як і по інших напрямках на сході, де із січня 2023 року триває повномасштабний наступ ворога", – пише Маляр.
Вона наголосила, що Україна так само завзято, як і будь-який інший свій населений пункт, обороняє Бахмут.
"Застосування наших сил і засобів визначається не політичною доцільністю, а тим, які ресурси необхідні для відсічі ворогу й виконання бойових завдань на даному напрямку", – наголосила Маляр.
У Міноборони України заявили, що оборона Бахмута зараз зумовлена оперативно-тактичною доцільністю, а рішення ухвалюють грамотні, зважені і спрямовані на виконання актуальних оборонних завдань. До таких завдань, перерахувала Маляр, належать утримання займаних рубежів і позицій, недопущення просування противника вглиб території України, завдання ворогові значних втрат, створення умов для переходу в контрнаступ.
Заступниця глави МО України зазначила, що обороняти Бахмут ЗСУ будуть доти, доки це буде необхідно з погляду виконання військових оборонних завдань.
"І це наше військове командування, а не російські ІПСО буде визначати, до яких пір здійснюватиметься оборона Бахмута. І найнеприємніша для ворога інформація. Бої за Бахмут – не апокаліпсис. Це ще одна героїчна сторінка потужної української армії у війні проти Російської Федерації", – підсумувала Маляр.
2 березня Маляр розповідала, що російська пропаганда розганяє тезу про те, що нібито немає стратегічної потреби для ЗСУ в обороні Бахмута. Вона попереджала, що це інформаційна спецоперація окупантів.
10 березня заступниця глави Міноборони України розповіла про нову інформаційну атаку росіян, пов'язану з темою Бахмута, метою якої була спроба ініціювати в українському суспільстві дискусію про те, "чи варто захищати Бахмут", і дискредитація українського військового керівництва.
