"Будинок згорів за 20 хвилин із речами й документами. Наш пес загинув". Нова історія в музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова 

За словами Виговської, наступного дня після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона забрала до себе онуку й пітбуля на прізвисько Річі, а потім усі разом переїхали до друзів, які жили біля порту. Там вони вперше побачили, як Маріуполь обстрілюють із моря.

"Єдиний світлий день був 8 березня. Ми його ніколи не забудемо. Батько господаря будинку обміняв 10 яєць на букет жовто-червоних тюльпанів. Це був найдорожчий подарунок за все життя", – згадує героїня історії.

Виговська розповіла, що перед обстрілами міста їхні собаки здіймали гавкіт, після чого вони будили дітей і лягали на підлогу подалі від вікон. 22 березня, коли діти вийшли з кухні, пообідавши, туди влучив уламок снаряда. Наступного разу прилетіло в кімнату й город. Останній приліт був у котел – тоді спалахнув будинок.

"У двері вийти ми не змогли, вибиралися через вікно. Найстрашніше було, коли Аліса кричала: "Роби що хочеш, але забери мене звідси!" Будинок згорів за 20 хвилин із речами й документами. Наш пес загинув", – розповіла Виговська.

У день, коли вони запланували виїзд, окупанти розпочали бомбардування порту, а на постах Виговській не вірили, що Аліса – її онука, бо в них не залишилося документів.

Наразі жінка зі своєю онукою перебувають у безпеці.

"Мріємо повернутися до Маріуполя – у своє рідне українське місто", – говорить Виговська.

Війна Росії проти України. Головне(оновлюється)