"Я можу сказати: як тільки агітатори зайдуть в окопи – ми програємо. Не може агітація бути в окопах, а наші люди знаходяться в окопах. Завдання держави досить просте – забезпечити голосування кожного", – сказав Данілов.
Він нагадав, що багато українських біженців перебуває за кордоном.
"Людям, які починають давати поради, потрібно розуміти, що треба жити в наших реаліях, а не в реаліях, де все добре, немає вибухів", – заявив він.
Контекст
Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися навесні 2024 року. Про дату проведення парламентських виборів до повномасштабного вторгнення Росії точилися дискусії. Через те, що модель розрахунку дати виборів згідно з Конституцією не передбачає можливості позачергових перевиборів улітку, як це сталося 2019 року, наступні вибори могли б відбутися в жовтні 2023-го чи жовтні 2024 року, пояснював експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк у блозі на LB.ua.
У ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану зазначено, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє з 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс у травні 2023 року висловив думку, що Україна має провести парламентські й президентські вибори навіть за умови воєнного стану.
Глава української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева заявила в Раді Європи, що Україна прагне провести парламентські та президентські вибори згідно зі "звичайним календарем", розраховуючи на перемогу у війні до 2024 року. "Тобто 2024 рік, як заплановано, – це рік президентських і парламентських виборів, а 2025-й – рік місцевих виборів", – цитувала її "Європейська правда".
У червні спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив думку, що "найбільш правильне й мудре рішення – провести вибори одразу після завершення воєнного стану". Але в липні він заявив, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану.