"Дев'ять років тому я був генеральним директором "ВКонтакте", найбільшої соціальної мережі в Росії та Україні. У 2013 році російська служба безпеки ФСБ висунула вимогу, щоб я надав їм особисті дані українських користувачів ВК, які протестували проти проросійського президента", – написав Дуров.
Він зазначив, що відмовився це робити, "бо це означало б зраду наших українських користувачів".
"Після цього мене звільнили з компанії, яку я заснував, і я був змушений покинути Росію. Я втратив свою компанію і свій будинок, але зробив би це знову – без вагань", – заявив Дуров.
Засновник Telegram наголосив, що по материнській лінії його родовід іде з Києва.
"До цього дня у нас багато родичів, які живуть в Україні. Тому цей трагічний конфлікт є особистим як для мене, так і для Telegram. Деякі люди запитували, чи не є Telegram чимось менш безпечним для українців, бо я колись жив у Росії. [...] Багато чого змінилося: я більше не живу в Росії, у мене більше немає ні компаній, ні співробітників, але одне залишається незмінним – я виступаю за наших користувачів, незважаючи ні на що. Їхнє право на недоторканність приватного життя священне. Зараз – більше, ніж будь-коли", – пояснив Дуров.
27 лютого, після масового вторгнення російських військ в Україну, Дуров заявив, що може обмежити користування Telegram у зв'язку з "українськими подіями", але за кілька хвилин передумав.
Контекст
24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників. Техніка дістається ЗСУ, зокрема, у справному стані.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалення економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.
-1 Київ
