-2 Київ
"Є, безперечно, на жаль. Це, звісно, парадоксально, але вона є. Я не знаю, як міркують ці люди. Може, за інерцією чи ще якимись речами, але вони є, на жаль. І ми ще виколупуватимемо ці родзинки з булки дуже довго", – прогнозує Ягун.
Він пояснив, що свого часу Служба безпеки України "пішла шляхом еволюції": включила співробітників КДБ у структуру СБУ і поступово заміняла їх.
"Заходиш у кабінет, а люди – це були якісь 2000-ні роки – святкують День чекіста. Де цей [засновник Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем Фелікс] Дзержинський, де ці чекісти? Який стосунок ви маєте до чекістів? Вас лише рік десь зарахували до Служби безпеки. Які ви чекісти? "Контора", чекісти – ось це все", – розповів ексзаступник голови СБУ.
Він пояснює цю ситуацію "корпоративною культурою". За спостереженнями Ягуна, у Великобританії до МІ6 не потрапляють люди зі сторони – усі є одне одному близькими чи далекими родичами. На його думку, якщо там з'явиться зрадник, то це зрадник буде в сім'ї, вони його тихенько виявлять, придушать – і на цьому все скінчиться".
А в Україні в пострадянський час, за його словами, система теоретично передбачала добір найкращих за тими чи іншими якостями.
"А насправді що вийшло? Вийшло, що ті ж таки співробітники КДБ колишні, які вже співробітники СБУ, – вони кого підтягували? Підтягували своїх знайомих, племінників, дітей, там... І люди, які зі сторони приходили, – їх дуже мало. Особливо в перші роки. Потім маховик запустили, пішов туди-сюди. Але дуже багато людей прийшло, у яких або батьки були у КДБ, або дуже близькі родичі, або ще хтось. І цей дух КДБ начебто вивітрився, а наче й ні", – сказав генерал-майор.
Ексзаступник голови СБУ Ягун: У Криму було багато зрадників. Вони навіть не уявляли, що це зрада. Ну, подумаєш, один прапор на інший. Як із міліції перейшов до СБУ, із СБУ – у розвідку. Повний текст інтерв'ю
