"Гарна "бавовна". Регулярно такі події трапляються на військових об'єктах на території держави-агресора. Зрозуміло, що, коли мова йде про нафтобазу, яка задіяна в постачанні паливно-мастильними матеріалами і не тільки, це ускладнює логістику для окупантів", – сказав він.
Представник ГУР пояснив, що пожежі на нафтобазах зривають окупантам графіки постачання й забезпечення, відповідно, дають додаткові можливості, запас часу та простір для маневру для українських захисників.
Юсов також прокоментував заяви росіян, що українські безпілотники можуть долати відстані в 900 км.
"Ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати. Але українські безпілотники можуть долати й не такі відстані. Якщо говорити про реакцію в російському суспільстві, то всі питання до [президента країни-окупанта РФ Володимира] Путіна, [міністра оборони РФ Сергія] Шойгу, [начальника Генштабу ЗС РФ Валерія] Герасимова, до тих, хто продовжує геноцидну війну проти України", – додав представник ГУР.
Після падіння безпілотника на нафтобазі в Орлі (РФ) 9 січня Юсов обіцяв, що випадків падіння невідомих дронів на об'єкти в Росії, на зразок цього інциденту, буде більше.
Уранці 19 січня міноборони РФ і губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявили про відбиття атаки дронів на об'єкти регіону. Безпілотник, за заявами окупантів, нібито приглушили засобами радіоелектронної боротьби міністерства оборони, але під час його знищення "відбулося скидання боєприпасу на територію Клинцівської нафтобази" і спалахнули чотири резервуари з паливом.
19 січня відбулася вже не перша атака на Клинцівську нафтобазу. 11 травня 2023 року Богомаз заявляв, що її атакував "український безпілотник". За його словами, тоді внаслідок скидання боєприпасу частково було пошкоджено бетонну основу й цистерну для зберігання нафтопродуктів, ніхто не постраждав. 14 травня Telegram-канали писали, що дрон скинув на нафтобазу в Клинцях дві бомби, але ударів завдали по території між порожніми резервуарами, тому витоку й займання не було.