+14 Київ
Зокрема, у першій частині, яка присвячена воєнному плануванню, The Washington Post пише, що союзники переконували українське командування зосередити всі сили в одній точці на запорізькому напрямку – щоб "відрізати" країну-агресора Росію від окупованого Криму, в другій – заявляє, що українське командування змушене було змінювати плани на початку операції, оскільки "усе пішло не за планом".
Видання характеризує цю кампанію сил оборони України як "війну поступових перемог" і пише, що оскільки значного прориву не було, влітку американські високопосадовці все частіше непокоїлися через те, Україна не скеровує достатню кількість сил на південь, "враховуючи американську думку про стратегічну цінність цього напрямку".
Тоді на півночі і сході генерал Олександр Сирський контролював половину українських бригад, які йшли від Харкова через Бахмут до Донецька, а генерал Олександр Тарнавський контролював іншу половину діючих бригад, воюючи на двох головних напрямках на півдні, пише видання.
США вважають неправильним розподіл українських сил приблизно 50 на 50 між півднем та сходом, вони хочуть, щоб більше сил було скеровано на південь, пише видання й зазначає, що оцінити підхід Києва і переконати змінити його було "делікатним завданням".
Одним з офіцерів, яким вдалося це зробити, WP називає верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувача ЗС США в Європі генерала Крістофера Каволі, котрий курував значну частину зусиль Пентагону з навчання українських військових.
Водночас, за даними співрозмовників ЗМІ, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний протягом усієї кампанії спілкувався з генералом Марком Міллі, який тоді очолював Об'єднаний комітет начальників штабів США. Каволі, як пише видання, частину літа – під час критичної фази контрнаступу – не міг зв'язатися із Залужним.
Міллі, який спочатку висловлювався оптимістично щодо контрнаступу, до серпня почав висловлювати своє розчарування і, як сказав співрозмовник видання в адміністрації президента США, заявив головкому ЗСУ: "Що ти робиш?"
