"Росія хоче всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, не виконувати обов'язковий наказ Міжнародного суду ООН, а з іншого – продовжувати користуватися привілеями міжнародного права. Але міжнародним правом не можна махати, як собака хвостом. Відмовляючись виконувати рішення Міжнародного суду, Росія має тоді відмовитися від усіх прав за Статутом ООН, насамперед права вето в Радбезі, а також імунітетів", – зазначив Ніколенко.
Він зазначив, що наказ суду ООН у Гаазі "має зобов'язальний характер і, згідно з нормами міжнародного права, створює юридичні зобов'язання для Російської Федерації".
"Твердження російської сторони про відсутність у суду юрисдикції розглядати позов України, а відповідно, і його виконувати, є нікчемними. Під час слухань суд відкинув заперечення Росії та підтвердив повноваження винести свій наказ", – наголосив Ніколенко.
За його словами, незважаючи на спробу вільно інтерпретувати рішення Міжнародного суду ООН, Росії "не вдасться уникнути відповідальності за її злочини проти українського народу".
Війна Росії проти України. Головне
Контекст
Вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого, і пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), висунувши вимогу притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії. 7–8 березня в суді провели перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення в геноциді. Росія відмовилася від участі в них.
Рішення про негайне зупинення воєнних дій РФ в Україні підтримало 13 із 15 суддів Міжнародного суду ООН. Вони також одностайно закликали обидві сторони у справі не робити жодних дій, які можуть ускладнити або розширити спір, що є предметом розгляду в суді.
Зокрема, Міжнародний суд ООН наказав зупинити просування збройних сил РФ і нерегулярних сил, підтримуваних нею, територією України.
Російська влада відмовилася виконувати рішення суду ООН у Гаазі. Спікер Кремля Дмитро Пєсков сказав 17 березня, що "в Міжнародного суду є таке поняття, як "згода сторін", а тут жодної згоди бути не може".