+15 Київ
Видання проаналізувало великий масив даних, які свідчать про китайський експорт матеріалів російським оборонним підрядникам і виробникам військової техніки від початку 2022 року до першого кварталу цього року.
Російські фірми, зокрема підсанкційні компанії, які займаються виробництвом ракетних установок, бронетехніки і стратегічних бомбардувальників, отримали десятки тисяч постачань із Китаю від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну протягом першого кварталу цього року, ідеться в публікації.
За даними The Telegraph, за два місяці до війни одна з компаній Китаю доправила у РФ 1 тис. безпілотників. І компанія-відправник Shantou Honghu Plastics, і компанія-одержувач – російська фірма "Самсон" – позиціонують себе як "гуртових продавців ігор та іграшок".
За чотири дні після повномасштабного вторгнення в Україну РФ отримала від китайської компанії Hems999 два вертольоти. Інша компанія з Китаю, Tianjin Huarong Aviation, від початку повномасштабної війни передала РФ чотири вертольоти Airbus. Усі ці повітряні судна отримала російська фірма "Уральский вертолет", яка постачає таку техніку Росгвардії.
Також від початку повномасштабного вторгнення РФ і до першого кварталу цього року китайські виробники доправляли оптичні приціли більше ніж 50 російським компаніям. 2022 року їхній імпорт зріс майже вдвічі порівняно із 2021 роком – до $2,5 млн.
Окрім того, турбореактивні двигуни та радіолокаційні системи навігації ракет вирушали до РФ через Індію та Коста-Рику. Очевидно, у такий спосіб намагалися обійти санкції, зазначають у виданні.
Згідно з торговельними даними, у Росію різко зріс імпорт сировини та комплектовання, які необхідні для виробництва озброєння. У 2022 році Китай експортував у Росію продукції з титанових сплавів на суму $18 млн, що майже вдвічі більше, ніж за рік до того. Ці сплави є головним матеріалом, який використовують для виготовлення військових літаків і зброї.
Титанові пластини і стрижні доправили з Китаю на НВП "Старт" – розробника зенітних ракетних комплексів, який входить у російський оборонний концерн "Ростех". Також їх отримувала компанія S7 Technics, яка займається технічним обслуговуванням і ремонтом літаків. S7 також працює над виробництвом запасних частин для літаків, щоб російські авіакомпанії могли підтримувати свій парк у робочому стані після того, як санкції припинили постачання компонентів західного виробництва для літаків Airbus і Boeing.
Партії магнієвих сплавів китайські компанії доправляли компанії "Туполев", яка виробляє й обслуговує бомбардувальники типу Ту-95 і Ту-160М, що їх використовували для завдання ударів крилатими ракетами по Україні.
Компанії, пов'язані з виробництвом автомобілів КамАЗ, чиї бронетранспортери, такі як "КамАЗ Тайфун", перевозять російські війська та вантажі, отримали не менше ніж 520 партій із Китаю. До них входили запасні частини, зварювальні апарати й лазерні верстати, які можна використовувати для вироблення зброї та військової техніки.
Очікують, що цього року торгівля між Китаєм і Росією перевищить $200 млрд, що стане новим рекордом, попри те, що китайський експорт в інші країни значно скоротився. Водночас Китай наполягає на своїй нейтральності й намагається позиціонувати себе як головного посередника у мирних переговорах.
Жодна з компаній не відповіла на запити The Telegraph про коментарі, ідеться в публікації.
