"Мінські домовленості не можна було виконати ще під час обговорення… Уся ця послідовність ніколи не буде виконана, оскільки вона у самій своїй основі позбавлена сенсу. Це насправді кошик різних "хотєлок", які туди накидані в умовах військової напруги, в умовах наступу. У них немає послідовності. А якщо так, то це втрачає будь-який сенс. Там немає жодних гарантій і немає жодних механізмів їх виконання", – сказав Клімкін.
За його словами, Мінські домовленості "просто допомагають комусь на них посилатися, як ми посилаємось, наприклад, на Будапештський меморандум".
"Я ні в якому разі не порівнюю значення цих текстів. Але тим не менш це елемент посилання, який фундаментально порушений. До речі, і те, і те порушено з боку Росії... Які будуть нові домовленості – залежить від ширшого кола обговорення, оскільки сам по собі Донбас ані в геополітичному сенсі, ані в будь-якому іншому сенсі нікому, крім нас, не важливий і не потрібний. Це тільки для нас – питання наших людей, нашої землі, наших територій. Для всіх інших це питання інструменту, не більше того", – сказав Клімкін.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію стосовно виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.
Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю над державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.
-1 Київ
