"Вам понад 60 років, ви офіційно можете будь-якої миті покинути країну. Чому ви не їдете?" – запитала Бацман.
"А навіщо? Тобто це означає, що ці падли мене перемогли? Ні, друзі. Це моя країна", – відповів Комаровський.
Він зазначив, що зараз безпечних місць в Україні немає, але він постарався гарантувати собі безпеку, "наскільки можна її гарантувати в Україні".
Педіатр розповів, що й надалі працює – консультує батьків, записує відеоблоги.
"Я можу собі дозволити адекватно працювати, допомагати людям. Тому я тут. Я спілкуюся із живими людьми, я на зв'язку весь час із Харковом, я знаю процеси. І перебуваючи всередині, мені процеси якось набагато зрозуміліші. Зрозумілі настрої, як сльозяться очі, як поводяться люди, – сказав Комаровський. – Знаєте, це ж для педіатра дуже важливий момент: коли мама заходить до кабінету, відразу визначити, що це за мама, що їй треба. Вона хоче від тебе золоту пігулку, чи копняка, чи хоче, щоб ти їй сказав: "Усе нормально – ідіть звідси". Розумієте, педіатри – вони ж усі психологи. Це важко відчути, до речі, під час електронних консультацій, якими я зараз займаюся. А ось живу маму одразу розумієш за тим, як у неї губи тремтять і як вона сопе. Відразу зрозуміло, чого вона хоче від тебе. Це майстерність. Цього я навчаю своїх учнів".
Лікар раніше розповів, що покинув свій рідний Харків через інтенсивні обстріли. В одному з інтерв'ю він уточнив, що перебуває між Києвом і Харковом, але не назвав конкретного населеного пункту. Бацман запитала, чи є там бомбосховища. Комаровський відповів, що ні.
"Нам залишається тільки сподіватися, що на це місце ніхто не витрачатиме "Іскандерів". Але це, знов-таки, лише надії. Ну, "Іскандера" вони не витратять, але Х-22 у них така хрінова гора, що... Це все лотерея. Ми всі – учасники цієї самої лотереї. Ну куди нам подітися?" – запитав Комаровський.
Він сказав, що під час війни траплялися моменти, коли було страшно, особливо за дітей та онуків, і зазначив, що "страх – це конкретна інстинктивна реакція, що спонукає людину до конкретних дій".
"Якщо конкретні дії нереалізовані, то страх поступово минає. Якщо страх змушує тебе бігти в бомбосховище – це одне. А якщо немає бомбосховища – отже, ти не можеш відреагувати. Але щоб не ходити під дамокловим мечем побоювань, страху, дум про власну долю, займайтеся хоч чимось. Не сидіть склавши руки – допомагайте людям, робіть добро. Я намагаюся", – сказав лікар.
Комаровський: Харків РФ може взяти, лише перетворивши його на Маріуполь. Тобто якщо стерти місто з лиця землі. Читайте повне інтерв'ю