+4 Київ
На запитання, чи були моменти на початку великої війни, коли він сумнівався, що Україна встоїть, лікар наголосив, що такого не було жодного разу.
"Я морально готував себе до партизанщини. От морально... Є абсолютно приголомшлива історія. 27 лютого, вибравшись із Харкова в село, передусім я поцікавився, де тут начальник тероборони місцевої. Ну, гінці побігли. Знайшли", – сказав Комаровський.
За його словами, начальник загону тероборони виявився "класним чолов'ягою", колишнім "афганцем".
"Приїздить чолов'яга у крутому автомобілі: чи то "Москвич", чи то "Запорожець". Такий, місцевий начальник, ходить у хакі. "Михалич, це лікар Комаровський". – "Радий познайомитися. Слава Україні". І все таке. Я кажу: "Михаличу, у мене тут бригада зібралася. Нам би автомати". Михалич такий руки в кишені – і дістає із двох кишень дві гранати. Каже: "Олегичу, усе, що можу". Розумієш? У мене й досі ці гранати зі мною. Ні, зараз [на інтерв'ю] їх тут немає", – заявив лікар.
Тоді Комаровський був "майже впевнений" у тому, що ці гранати йому стануть у пригоді.
"Я їхав і прикидав: "Я знаю цю місцевість. Тут болота. Якщо ми так місток рвонемо – сюди жоден танк не проїде. А з тими, хто сюди прийде, місцевими кущами тощо, ми тут... Знову ж, усі мужики – мисливці, у всіх рушниці. Ох, вам мало тут не здасться..." Ну і, до речі, хлопці під Охтиркою показали, що таке мисливці, що таке знання місцевості", – розповів він.
Комаровський: Дай Путіну бог або шарфика, або табакерки. Читайте повну версію інтерв'ю
