Він додав, що щойно у цих перемовинах виникають питання, які, на думку Сполучених Штатів, неможливо обговорювати чи вирішувати без їхніх союзників, зокрема України, вони консультуються з партнерами.
На запитання, чи ймовірні в найближчому майбутньому якісь саміти в нормандському форматі, міністр відповів, що українські дипломати постійно працюють над цим.
"Нам у принципі не важливо, яка кількість учасників буде, нам головне, щоб президент [РФ Володимир] Путін сидів за столом. У нього є така риса, що якщо він уже сідає за стіл, то намагається встати з-за нього з домовленістю, і тоді можна шукати рішення. І досвід Паризького саміту 2019 року про це говорить", – пояснив Кулеба.
Він зазначив, що наприкінці грудня тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України (ТКГ) домовилася повернутися до дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.
"Останнім часом ТКГ була такою собі заїждженою платівкою, і, здавалося, у ній нічого не досягнеш. Але бачите, наполеглива і терпляча робота української сторони дозволила досягти результату... Якщо говорити загалом про врегулювання, то в тристоронній контактній групі більшість ключових рішень уже готові до ухвалення... Там немає потреби в переговорах, потрібне лише зелене світло від Москви, як і у випадку із заявою про відданість режиму припинення вогню, але те, що відбувається, це здебільшого складно назвати переговорами з боку Росії та їхніх маріонеток. Більш доречна характеристика – заговорювання процесу", – сказав міністр.
За оцінкою Кулеби, ситуація на Донбасі – єдиний напрям, в якому українським дипломатам не вдалося досягти відчутного прогресу цього року.
10 кроків щодо виконання Мінських угод, які Україна запропонувала РФ – це, за словами Кулеби, "комплексна спроба зрушити з мертвої точки переговорний процес". Він наголосив, що вони, по суті, не змінюють ні Мінських домовленостей, ні формату функціонування ТКГ чи нормандського формату.
Контекст
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Перемовини щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин узгодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: Декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення військових дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.
Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити переговори з Україною у межах нормандського формату.
За словами Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.