Захід не має тиснути на Україну, щоб не винагороджувати Росію за її агресію

Політика

Колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер вважає, що у переговорному процесі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі мають дотримуватися принципу "нічого про Україну без України".

Про це він заявив 27 грудня у коментарі "Донбас.Реалії" (проєкт "Радіо Свобода").

Волкера попросили прокоментувати статтю Associated Press, яка вийшла 9 грудня: агентство, посилаючись на джерела у Білому домі, писало, що США можуть запропонувати Україні піти на поступки щодо Донбасу та надати тимчасово окупованим регіонам автономію. Крім того, у матеріалі йшлося, що президенту США Джо Байдену доведеться делікатно повідомити Україні, що приєднання до НАТО не відбудеться найближчим часом.

Волкер сказав, що читав цю статтю.

"Але я не чув офіційно чи публічно нічого подібного від будь-кого з адміністрації Байдена. Думаю, це відображає розбіжності в Мінських угодах. Принцип у переговорах має залишатися – нічого про Україну без України, ми маємо консультуватися з Україною про те, як Україна бачить врегулювання конфлікту та на цій основі вести переговори з Росією. Ми не повинні тиснути на Україну, щоб не винагороджувати Росію за її агресію", – наголосив він.

На думку Волкера, завершенню війни сприятиме посилення тиску на Росію, оскільки все залежить від президента РФ Володимира Путіна.

"Усе залежить від позиції Путіна. Він розпочав війну, він може її зупинити. Чому він має зупинити війну? Думаю, якщо він відчує більше тиску США та Європи у вигляді санкцій, у вигляді військової допомоги Україні, дипломатичного тиску, публічного викриття того, що Росія робить в Україні. Думаю, це може вплинути на розрахунки Путіна та буде стимулом закінчити війну", – резюмував дипломат.

"Радіо Свобода" зазначає, що в адміністрації президента США та в Офісі президента України спростували інформацію про тиск Вашингтона на Київ, про який ідеться у статті Associated Press.

Контекст

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви залежатимуть "від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Перед цим Росія висунула вимогу Північноатлантичному альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що в 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, заперечив Путіну Столтенберг.