"Головне – це, як сказав президент, щоб не було балаканини, щоб не замотали наші пропозиції в нескінченних дискусіях, чим Захід славний і чим він уміє займатися, а щоб був результат усіх цих дипломатичних зусиль. Результат причому в якийсь певний проміжок часу, ми жодних ультиматумів не висуваємо, але нескінченні переговори, під час яких Захід знову почне щось двозначно обіцяти, а потім обов'язково обдурить... І у зв'язку із цим США, звісно, – головний наш переговірник... І саме зі США ми проводитимемо основну роботу переговорів, які відбудуться одразу після завершення новорічних канікул", – заявив він.
За словами Лаврова, у НАТО "вустами генерального секретаря Єнса Столтенберга з руки США" запропонували одразу після цього – "буквально за день" – провести засідання Ради Росія – НАТО. За інформацією ЗМІ, Столтенберг ухвалив рішення про скликання Ради Росія – НАТО 12 січня.
"Організаційна структура [переговорів Російської Федерації з НАТО і США] відображає проєкти, які ми подали, які ми презентували на розгляд як американцям, так і членам НАТО. Я маю на увазі угоду про гарантії безпеки – російсько-американський договір та угоду Росія – НАТО про обмеження ризиків та загроз на європейському театрі, сподіваюся, не воєнних дій. Там гранично конкретні пропозиції. Ви бачили ці документи – про те, як ми бачимо найменш небезпечну, або, так скажімо, менш небезпечну, ніж зараз, конфігурацію збройних сил на стороні НАТО і на стороні РФ та наших союзників", – додав він.
Раніше Столтенберг пропонував провести засідання Ради Росія – НАТО на початку 2022 року обговорив нарощування РФ своїх військ біля кордону України, але дати не називав.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив у інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня під час онлайн-переговорів із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів президент РФ Володимир Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України й вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід.
10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. У них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть переговорів із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.
На думку Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. Столтенберг також говорив у інтерв'ю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 18 грудня, що НАТО ніколи не погодиться на компроміс із РФ щодо прийняття в Альянс України і не обговорюватиме "зон впливу".
У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
-1 Київ
