На залізничному вокзалі Дніпра працює пункт обігріву, у місті розгорнуто десятки опорних волонтерських пунктів

Війна в Україні

На залізничному вокзалі в Дніпрі облаштували пункт обігріву для людей, які змушені покинути свої будинки через активні бойові дії. Про це повідомив заступник начальника відділення Нацполіції у Дніпропетровській області Володимир Богоніс, повідомляє сайт поліції.

“На вокзалі немає черг. Більшість людей, які бажали евакуюватися, – виїхали”, – наголосив він.

За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації, у всьому місті розгорнули десятки опорних волонтерських пунктів. Там формують армійські аптечки, плетуть маскувальні сітки, збирають теплі речі.

Також у Дніпрі відкривають додаткові склади для гуманітарних вантажів, сотні водіїв на своїх машинах розвозять допомогу, зазначили в ОДА.

"Наша робота злагоджена, логістично вибудувана. Кожен відповідає за свій напрямок. Координатори мають помічників-волонтерів. Дуже бізнес міста допомагає. Фінансово й продукцією. З-за кордону підтримка надходить. Мешканці також небайдужі. Приносять все, що можуть. Від води й вологих серветок до ліків”, – розповіла координаторка волонтерського штабу Дніпра Юлія Дмитрова.

Контекст

Щонайменше 49% громадян України після початку масового вторгнення Росії залишилися жити в населеному пункті, де жили до того. Про це свідчать результати опитування, проведеного у березні Центром "Соціальний моніторинг" спільно з Institute of Cognitive Modeling та агентством "Перша рейтингова система". 28,9% опитаних відповіли, що живуть в області, де жили до війни, але в іншому населеному пункті. 11,1% респондентів повідомили, що перебувають в іншій області України, а 2,7% – що вони за кордоном. Інші варіанти відповідей озвучили 1,3% учасників опитування, ще 6,9% вагалися з відповіддю.
8 березня управління верховного комісара ООН у справах біженців повідомило, що з України після початку масового вторгнення російських військ виїхало 2 млн осіб.
Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді наголошував, що це найшвидші темпи зростання кризи з біженцями в Європі з часів Другої світової війни.
Практично всі, хто виїхав із країни, – жінки, діти й люди похилого віку. Чоловікам віком від 18 до 60 років, за винятком деяких категорій, Україна заборонила виїзд на час воєнного стану увечері 24 лютого.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. 7 березня в управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що від 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де відбуваються інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більш ніж 400 убитих і понад 800 поранених мирних громадян.
Про втрати з-поміж українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів, за даними Генштабу Збройних сил України на 8 березня, склали понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. Він наголосив, що є достатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людяності. Крім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, висунувши вимогу, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд виніс рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара, багато компаній заявили про припинення роботи в РФ, на території країни скасували міжнародні змагання, ФІФА та УЄФА усунули збірну Росії, а також усі російські клуби від участі у міжнародних змаганнях. Аналітики вважають, що Росії загрожує дефолт через санкції. Обмеження мають намір розширювати й далі.