+2 Київ
За його словами, варіант передислокації українських бійців на "Азовсталь" планували за три-чотири дні до повномасштабного вторгнення російських окупантів.
"Азовсталь" – це просто нереальна, здоровенна територія з бункерами й системою підземних ходів, якої ми не вивчили за три місяці… Ми пробуємо туди зайти – нам: "Давайте так. Тільки четверо або п'ятеро людей", – я не пам'ятаю. Командир 12-ї бригади, [командир "Азову" підполковник Денис Прокопенко] Редіс, я та [Іван] Ігнатьєв – це заступник із питань тилу. "Але ви повинні переодягнутися у форму... Це за пару днів до війни – там, тиждень. "Але ви маєте перевдягнутися в "метінвестівську" форму, вдягнути касочки... Треба обов'язково вдягнути будівельні каски", – розповів Кротевич.
Він зазначив, що потрапивши на підприємство "Метінвест", українські військовослужбовці повністю там освоїлися.
"Насправді їздили дивилися бункери, де можна розгорнути штаби, командні пункти рот, батальйонів тощо. Їх не так багато. Ми не розглядали, звісно, лікарень, шкіл тощо. Нам треба було шукати, там, трамвайне депо якесь, яке точно не працюватиме під час воєнного стану, і там робити командні пункти… І бажано, щоб воно було подалі від житлових будинків… Але цього замало… Я не знаю, як у Києві, але в Маріуполі цього було замало. А коли ми заїхали на "Азовсталь", я кажу... Я дуже далекий від прибічника, я ненависник, можна сказати, Радянського Союзу, хоч я ніколи там не жив у той час, але, блін, будувати вміли, знаєте", – резюмував Кротевич.
Начальник штабу "Азову" Кротевич: Перед виходом з "Азовсталі" усі офіцери взяли із собою леза під устілку. Якщо доведеться – порізатися. Повний текст інтерв'ю
