Війна в Україні

Глава Мюнхенської конференції з безпеки: Путін намагається зробити з Луганськом і Донецьком те, що зробив з Абхазією й Осетією

16 лютого 2022, 20.21 Этот материал также можно прочитать на русском

Гойсґен прокоментував можливе визнання "незалежності" "ЛДНР" Росією. Фото: securityconference.org

Звернення Держдуми Росії до президента Володимира Путіна про визнання "незалежності" "ЛНР" та "ДНР" є одним із варіантів, який намагається розіграти Кремль.

Про це 16 лютого під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, присвяченої ймовірному вторгненню Росії в Україну, заявив Крістоф Гойсґен, голова Мюнхенської конференції з безпеки, постійний представник Німеччини при ООН у 2017–2021 роках, дипломатичний радник федерального канцлера Німеччини у 2005–2017 роках, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Держдума РФ 15 лютого ухвалила звернення про визнання незаконних формувань "ЛНР" і "ДНР" як "незалежних республік", його передадуть на розгляд Путіну.

"Ви знаєте, кажуть про те, що парламент вільний, він має робити все, що він хоче. Але коли ми це чуємо, можна просто посміятися. Може, це один із варіантів, із яким він [Путін] намагається пограти. Він намагається зробити з Луганськом і Донецьком те, що зробив з Абхазією та Осетією. Я думаю, що це одна з його можливостей", – сказав Гойсґен.

Він додав, що це не відповідає Мінським домовленостям.

"Що каже Путін? Він каже, що Київ нічого не зробив щодо "Мінська". Але це його наратив. Треба починати із самого початку. Я був у Мінську, коли ми говорили про припинення вогню. Росія продовжувала вогонь ще три дні у Дебальцевому. І вони не відтягнули свого важкого озброєння. Вони не дозволяли спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ виконувати свою роботу. Це все входить до Мінських домовленостей. Вони усьому цьому заважали", – уточнив експерт.

Контекст

2014 року, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
Після того, як два проєкти звернень до Путіна про визнання "ЛДНР" було зареєстровано в Держдумі, Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій та парламентів інших країн із закликом не визнавати будь-які спроби Росії легалізувати незалежність незаконних утворень та рішуче засудити дії РФ, спрямовані на погіршення безпекової ситуації.
Визнання Держдумою РФ окупаційних структур у будь-якому форматі означає явну відмову Росії від Мінських угод, вважають в Офісі президента. У МЗС України заявили, що визнання "ЛДНР" матиме руйнівні наслідки для міжнародного правопорядку. У відомстві зазначили, що у разі ухвалення це рішення не матиме жодних правових наслідків.
Путін, коментуючи звернення Держдуми, заявив: "Я виходитиму з того, що ми маємо зробити все для вирішення проблеми Донбасу, але зробити це все, насамперед виходячи з не до кінця реалізованих можливостей щодо виконання Мінських угод".
Звернення Держдуми засудили в Євросоюзі, НАТО та посольстві США у Києві.
Українська сторона у зв'язку зі зверненням Держдуми до Путіна ініціювала позачергові консультації тристоронньої контактної групи.