Президент переконаний: Росія використовує скупчення військ на кордоні з Україною для шантажу проти країн Європи.
"Для чого використовують війська, скупчені поблизу нашого кордону? Це потенціал для шантажу. До того ж насамперед проти західних держав. Але якщо кількість російських військ зростатиме, то шантаж стане ще жорсткішим, що можна буде назвати підготовкою до розширення агресії проти нашої держави і, можливо, регіону в цілому. Україна не бачить сюрпризів у тому, що відбувається на наших східних кордонах. Росія розпочала цю війну у 2014 році, і відтоді ми готові до будь-яких сценаріїв. Цього, на жаль, не можна сказати про всі європейські країни", – сказав Зеленський.
Він також прокоментував недавнє блокування Німеччиною постачання зброї для України.
"Наприклад, Німеччина нещодавно завадила нам у постачаннях по лінії НАТО протидронних рушниць та протиснайперських систем, які є виключно оборонними інструментами. Невже ми на восьмому році війни не маємо на них права? Очевидно, що маємо. Будь-яка демократична держава, яка захищається від агресії, повинна мати право на придбання таких оборонних інструментів, але в деяких столицях все ще перемагає страх", – наголосив президент.
Контекст
2021 року загострився російсько-український конфлікт. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкинула спробу просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили буде залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там з часу анексії Криму
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня президент Росії Володимир Путін і Байден провели двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні у питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
+4 Київ
