"Я дуже багато віддав для захисту прав людини в російських колоніях, в'язницях. І коли я дізнався, що частина людей, за яких ми билися, тепер беруть зброю і вирушають в Україну, щоб когось убивати заради якихось брязкалець, які називають медалями, нагородами ПВК "Вагнер", для мене це був величезний шок. Ми цього не очікували. І в нас у якийсь період навіть було бажання припинити проєкт і перемикнутися. Потім, на щастя, у нас вистачило мудрості й сил подивитися на картину загалом, проаналізувати й узяти до відома інформацію, що насправді понад 80% засуджених у Росії відмовляються від вербування у "Вагнер" і міноборони. За всієї масштабної пропаганди..." – сказав він.
Осєчкін висловив свої припущення, чим керуються люди, які відмовляються йти у "Вагнер".
"Частина людей міркує, напевно, так само, як і я. Тому що це підла, підступна війна, у якій росіянам не можна брати участь на боці [президента країни-агресора РФ Володимира] Путіна і воювати проти України, нападати на чужу країну. Частина – після масштабного розголосу. І, звичайно, наочний приклад, як вирушає з якоїсь колонії, умовно, 100 засуджених, а повертаються назад п'ятеро – семеро, смертність – 70–90% у таких підрозділах, певна річ, теж остуджує голови. Плюс багато хто не погоджувався і не погоджується воювати під керівництвом такого терориста й очевидного мафіозі, як [власник ПВК "Вагнер"] Євген Пригожин. Там дуже багато факторів склалося", – розповів правозахисник.
Він зазначив, що дуже важливу роль відіграли не лише правозахисники, а й журналісти, які допомагали розповсюджувати інформацію. За словами Осєчкіна, ця інформація впливала і на самих ув'язнених, і на їхніх родичів, які намагалися відмовити їх іти на фронт.
"Є навіть ціла низка співробітників ФСВП (Федеральна служба виконання покарань. – "ГОРДОН"), які чудово розуміють, що це підла війна, і роблять усередині все можливе для саботажу, когось зі списків викреслюють, комусь після від'їзду вербувальників кажуть: "Подумай про свою сім'ю і не бери участі в цій підлості". Звісно, комплекс усього спрацьовує. Плюс так звані злодійські поняття. Хай як лають лідерів кримінального світу, у цьому разі ціла група принципових так званих злодіїв у законі, які покинули Росію і не почали співпрацювати із ФСБ, висловили свою позицію: це підлість, і "порядні", у їхньому розумінні, арештанти не мають брати зброї до рук. Дуже багато склалося чинників: десь – гуманізм, принциповість, десь – страх за своє життя, а десь – так звані поняття", – сказав він.
Осєчкін: Коли опитував вагнерівців, двічі переривав запис: ходив у туалет, мене знудило. Читайте повну версію інтерв'ю