+1 Київ
4 березня 2022 року
Добра як для мене новина – міський голова та деякі члени виконкому не втекли. Прапор України майорить над міськрадою.
Беруться підтримувати життєдіяльність міста. Запрацювали деякі маршрутки, із депо вийшло кілька тролейбусів. Але в місті багато блокпостів. У мережах, у Telegram-каналах люди діляться їхнім місцезнаходженням та попереджають про обережність. Люди почали оговтуватися від шоку та потихеньку виходять на вулиці.
Ще одна деталь. Побачив на деяких легковиках, на бокових дзеркалах та антенах прив'язані білі ганчірки. Попитав у водіїв, що за мулька. Виявилося, що це вимога рашиків: таким чином кермувальник авто виявляє свою прихильність до окупації, тому й доглядають авто більш лояльно. Разом із тим багато водіїв ігнорують це побажання. Респект.
Потихеньку на базарі мого мікрорайону починається торгівля. Селяни з передмість на свій ризик привозять городину та молочку. Черги величезні, бо магазини не працюють.
Попередній запис у щоденнику – 3 березня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника, його життя та професійну діяльність в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
