0 Київ
Реальне обговорення нового плану мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який анонсував спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та у тристоронній контактній групі в Мінську Мартін Сайдік, в Україні почнеться не раніше за вибори президента країни. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив військовий експерт Олег Стариков.
"Якщо Сайдік повідомив, що підготовлено новий план урегулювання конфлікту на Донбасі, отже, його було погоджено із РФ. Напевно російській владі його показали. Без попереднього обговорення Сайдік ніколи б про цей план публічно не заговорив би. Раз він озвучив таку інформацію, отже, цей план їм необхідно просувати. Інша річ, що цей новий план не скасовує Мінських угод, а доповнює і розширює їх. Це пов'язано з геополітичною обстановкою в Україні і світі. Думаю, в Україні реальне обговорення цього плану розпочнеться не раніше за вибори президента. У гіршому разі – після парламентських. Але в будь-якому разі – цього року", – зазначив Стариков.
Він уважає, що в разі введення на Донбас миротворців їхня чисельність становитиме приблизно 5 тис. осіб.
"Реалізація плану, озвученого Сайдіком, може зайняти два роки. Узагалі рішення щодо фінансування миротворців ухвалюють 1 липня, а затверджують бюджет восени. Зараз почнуть вибирати країну – члена ОБСЄ, яка буде курирувати це питання. Навряд чи на Донбасі буде 20 тис. миротворців. Думаю, приблизно 5 тис. Найпринциповіше питання – виведення російських військ і закриття кордону з РФ. Без цього нічого на Донбасі не зміниться, жодний новий план не допоможе. Тільки після виведення російських військ на тимчасово окупованих територіях Донбасу можна буде організовувати вибори", – підкреслив Стариков.
За словами Сайдіка, у грудні 2018 року Раді міністрів ОБСЄ було презентовано новий план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який має замінити Мінські угоди. Їх дипломат назвав "не зовсім чітко прописаними".
Відповідаючи на запитання про ймовірну чисельність військової та поліцейської місії ООН на Донбасі, Сайдік сказав, що її поки не підраховували, однак вона не буде сягати 20 тис. осіб, "як деякі про це говорять".
У квітні 2014 року на сході України почався збройний конфлікт. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
Перші Мінські угоди з урегулювання конфлікту було укладено у вересні 2014 року. Вони передбачали повне припинення вогню, звільнення незаконно ув'язнених осіб, а також відновлення контролю над українсько-російським кордоном.
12 лютого 2015 року після 17-годинних переговорів було узгоджено два документи з урегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів у місцеві органи влади тощо. Поки угоди не виконано.
Комплекс заходів підписали екс-президент України, тодішній представник України в мінській групі Леонід Кучма, тодішній посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представник ОБСЄ Гайді Тальявіні, а також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Повна назва другого документа – Декларація президента Російської Федерації, президента України, президента Французької Республіки і канцлера Федеративної Республіки Німеччина на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод. Хоча в назві згадано лідерів чотирьох держав, вони не ставили під документом своїх підписів.
Тристороння контактна група почала роботу влітку 2014 року. Із травня 2015 року в межах контактної групи діють чотири підгрупи: із безпеки, політичних, економічних і гуманітарних питань. Група або збирається в Мінську, або проводить засідання в режимі відеоконференції. До її складу входять представники України, Росії та ОБСЄ.
